Iсторія релігії в Україні - Том 6 Пізній протестантизм в Україні

С книгами, рекламируемыми на сайте, можно лично ознакомитьсявступив в клуб Эсхатос, или оформив заявку по целевой программе.
Історія релігії в Україні: у 10-ти т. - Т. 6. Пізній протестантизм в Україні (П’ятидесятники, Адвентисти, Свідки Єгови)
Початок сучасного класичного п’ятидесятницького руху важливо розглядати в контексті загального розвитку процесу Реформації в протестантизмі і його серйозному впливові на католицизм і православ’я. Організаційно п’ятидесятницький рух виріс з так званого «руху святості», який набув великого розмаху у кінці XIX століття у Великобританії й Сполучених Штатах, і наголошував на важливості харизматичних проявів (або - дії дарів Святого Духу) у житті церков і кожної віруючої людини зокрема, логічно розвиваючи загальний вектор спрямованості на повернення до першохристиянського ідеалу віровчення й практики церковного життя, що було помітною рисою протестантських рухів, особливо баптизму й методизму.
 
Основна причина неймовірного вибухоподібного стрімкого поширення п’ятидесятницького руху полягала у тому, що у всій історії християнства, починаючи із часів апостолів, у різних країнах і в різних церквах (і в православ’ї - у тому числі!) тою чи іншою мірою простежувалися такі харизматичні прояви, як бачення й надприродні одкровення, феномен говоріння іншими мовами, пророцтва й передбачення майбутнього, здатність нелікарського зцілення хворих та ін. Ці явища в християнському світі завжди розцінювалися як дія дарів (харизм) Святого Духу.
 
П’ятидесятницький рух підвів під ці явища теологічну базу Нового Завіту, проголосивши їх нормативними для богослужбової практики будь-якої церкви. Таким чином, деномінаційні межі були зламані перед блискавичним поширенням універсальної загальнохристиянської ідеї в її новому прочитанні. 
 

Історія релігії в Україні: у 10-ти т. - Т. 6. Пізній протестантизм в Україні (П’ятидесятники, Адвентисти, Свідки Єгови)

Редколегія: А.Колодний (голова) та ін.
За ред. П.Яроцького
Київ-Дрогобич: видавець Сурма G, 2008. с. 632.
ISBN 978-966-96945-36-7 
 

Історія релігії в Україні: у 10-ти т. - Т. 6. Пізній протестантизм в Україні (П’ятидесятники, Адвентисти, Свідки Єгови) - Зміст

Вступ 
Частина І. П'ЯТИДЕСЯТНИКИ 
  • I. Церква п’ятидесятників. Богословський портрет 
  • II. Шляхи проникнення і умови становлення та розвитку п’ятидесятницьких церков в Україні (20-40 рр. XX ст.)
  • III. Церква християн віри євангельської в Союзі з євангельськими християнами-баптистами (1945-1989 рр.) 
  • IV. П'ятидесятницькі церкви в незалежній Україні
Частина II. АДВЕНТИСТИ СЬОМОГО ДНЯ 
  • I. Історія світового адвентистського руху й основні етапи становлення церковної організації АСД
  • II. Становлення церковної організації АСД в Україні (до 1917 р.) 
  • III. Церква АСД в період радянської влади 
  • IV. Церква АСД в незалежній Україні
  • V. Соціальна доктрина церкви АСД та її практична реалізація 
Частина III. СВІДКИ ЄГОВИ 
  • I. Свідки Єгови. Богословський портрет. 
  • II. Витоки й особливості розвитку всесвітньої релігійної організації Дослідників Біблії - Свідків Єгови 
  • III. Зародження і розвиток релігійної організації Свідків Єгови на українських землях наприкінці ХІХ-першій половині XX ст 
  • IV. Свідки Єгови у радянський період
  • V. Свідки Єгови в незалежній Україні 
Духовний і моральний потенціал протестантських церков в дії 
Бібліографія 
 

Історія релігії в Україні: у 10-ти т. - Т. 6. Пізній протестантизм в Україні (П’ятидесятники, Адвентисти, Свідки Єгови) - Вступ

 
У попередньому, п’ятому томі «Історії релігії в Україні», який було присвячено виникненню і становленню протестантизму в Україні, відтворено процес проникнення та особливості поширення в Україні протестантських течій: гусизму і «чеських братів», лютеранства і кальвінізму, унітаризму та інших. У широкому контексті (наукової й літературної діяльності, просвітництва, культури) досліджувався вплив Реформації на релігійне і суспільне життя в Україні. У п’ятому томі було започатковане дослідження пізньопротестантських течій в Україні, а саме: зародження євангельсько-баптистського руху на українських землях у другій половині XIX ст., аналіз його правового становища, внутрішньоцерковних процесів в умовах російського самодержавства і в радянський період, а також показано сучасний стан баптистсько-євангельського руху в Україні. Шостий том «Історії релігії в Україні» продовжує дослідження пізньопротестантських течій в Україні - п’ятидесятництва, адвентизму, а також Свідків Єгови. Ці протестантські течії з’явилися в Україні в кінці XIX і на початку XX стст. Поряд з баптизмом вони посідають помітне місце в сучасному релігійному житті в Україні, оскільки ці протестантські громади загалом становлять досить потужний сегмент конфесійного поля України. Дослідження, результати якого викладені в цьому томі, здійснювалися Відділенням релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України в контексті проблемного поля наукової теми «Стан і прогнози релігійних процесів в Україні» (2005-2007 рр.). Це дозволило зробити науково вартісні узагальнення і висновки щодо цих конфесій. 
 
Вказані течії пізнього протестантизму в Україні існують уже понад ста років. Деякі речники й дослідники так званих історичних церков - православної і католицької, а слідом за ними й окремі представники громадсько-політичної частини українського соціуму і засобів масової інформації, за традицією або й тенденцією, називають баптистів, адвентистів, свідків Єгови, п’ятидесятників «сектантами», не зважаючи на ті зміни, які відбувалися в цих конфесіях упродовж XX століття. Течії пізнього протестантизму за роки незалежності України (1991-2008) пройшли шлях - за догматичними, культово-обрядовими, інституційно-організаційними вимірами, ступенем відкритості до суспільства і ставлення до держави і, навпаки, ставлення суспільства й держави до них - від секти чи деномінації до церкви. Умови їхнього існування в тоталітарній радянській державі, коли вони були цілком заборонені або існували під жорстким (і навіть жорстоким!) тиском каральних, адміністративних, партійних і пропагандистських органів, спричиняли їхню закритість щодо суспільства, індиферентне, а то й вороже ставлення до держави, конспіративний, напівлегальний, а частіше нелегальний статус цих протестантських громад. Це зумовлювало їхню сектантську сутність. Суспільна ж легалізація, правове визнання цих течій як церков і релігійних організацій, рівноправних з іншими, традиційними церквами, притаманний протестантизму динамізм в євангелізаційно-місіонерській сфері й суспільному житті, сприяли формуванню нового типу конфесійної інституалізації і, що найістотніше, зняли табу з відкритості до світу й активного входження в громадське життя. 
 
Сучасні традиційні українські протестанти - баптисти, п’ятидесятники, адвентисти, а також Свідки Єгови позбулися сектантських рис або ж їх прискорено позбуваються. Вони досягли високого рівня церковної інституалізації. У них є грунтовно вибудоване теоретичне богослов’я, чіткі ієрархічні організаційні структури, по-сучасному облаштовані релігійні центри, ефективна система підготовки священницьких кадрів - від коледжів і семінарів до інститутів та університетів, кваліфікований професорсько-викладацький склад з богословськими і науковими ступенями, власні високотехнологічні друкарсько-видавничі бази. Вони ведуть десятки тематичних теле- і радіопередач, створюють розгалужені місіонерські центри, які охоплюють євангельсько-місіонерською діяльністю не лише Україну, а й увесь Східноєвропейський простір, Далекий Схід, Центральноазіатський регіон і Закавказзя. Вони мають налагодженні зв’язки, узгоджуючи діяльність зі своїми закордонними церквами і центрами. Такий різновид конфесійного влаштування та релігійної життєдіяльності неможна вважати сектантським. Традиційне ставлення деяких представників так званих історичних церков до цих протестантських течій як до «сект» успадковане від самодержавно-православної Росії та комуністично-атеїстичного Радянського Союзу.
 

Категории: 

Благодарность за публикацию: 

Ваша оценка: Нет Average: 10 (3 votes)
Аватар пользователя Андрон