Пап - Історія Закарпаття. Том 3

С книгами, рекламируемыми на сайте, можно лично ознакомитьсявступив в клуб Эсхатос, или оформив заявку по целевой программе.
Пап Степан - Історія Закарпаття. Том 3
Після придушення повстання-заколоту численні маєтки Ференца II Ракоці (1703 - 1711) та маєтки інших повстанців-магнатів стали власністю цісарського Казначейства. Цісар почав їх роздавати за вірність Габсбургам, а також за політичні та військові заслуги перед цісарем. Отримували їх коменданти армій, двірська шляхта, заслужені офіцери, воєнні доставці. У першу чергу вони дістались роду Шенборнів.Один із Шенборнів був коронним канцлером держави, другий — генералом кавалерії, третій — державним віце-канцлером, дійсним управителем Державної канцелярії у Відні. В нагороду вони одержали маєтки у всіх частинах Мадярщини.
 

Пап Степан - Історія Закарпаття. Том 3

Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2003. - 648 с.
ISBN - 966-7363-75-9 Т.1-3
ISBN - 966-8265-19-x Т.3
 

Пап Степан - Історія Закарпаття. Том 3 - Зміст

Мукачівсько-Чинадіївська домінія
Єпископи Мукачівської єпархії після Декамеліса
Консисторіальне засідання священства Мукачівської єпархії в Егері 11-12 березня 1726 року
Богослови Мукачівської єпархії на студіях в чужині (Трнаві, Відні,Егері, Інсбруку, Празі, Оломоуці)
Церкви на Закарпатті
Мукачівська богословська школа
Візити єпископа Михайла Мануіла Олшавського. Перші описи церков  і парафій
Візитаційні протоколи єпископа Михайла Олшавського з 1750-1752 років про латинізацію, зловживання, обман й насилля
латинського духовенства над руськими вірними
Заснування монастиря василіян у Бовчі
Імператриця Марія Терезія
Підданство в епоху Марії Терезії
Марія Терезія і Закарпаття
Заселення Бачок
Утворення незалежної Крижівської єпархії
Цісар Йосиф 11 (1780-1790) і підданство
Синод єпископів східного обряду у Відні 1773 року
Латинізація
Спішська латинська препозитура
Ліквідація руських сіл на Спіиіі й Татраищині
Зруйнування села й церкви в Залужжі                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              
Заснування катедральвого Капітулу Мукачівської єпархії
Церковні й світські книги на Закарпатті
Прагнення Мукачівських єпископів мати руську друкарню і перші на Закарпатті друковані книги для співвітчизників
Становище руського селянства на початку XIX століття
Селянське повстання у 1831 році
Заснування Пряиіівської єпархії
Розбудова Пряшівської єпархії
Хоровий спів на Закарпатті
Утворення єпархій внаслідок дроблення Мукачівської єпархії Виділення 72 парафій з Мукачівської єпархії до Великоварадинської Школи на Закарпатті
Мадяризація руських шкіл
Боротьба проти мадяризації школи
Ужгородська богословська семінарія
Мадяризація
Мадяризація назв сіл, осель, хотарів (урочищ) тощо
Мадяризація прізвищ
Слов янський з'їзд у Празі в 1848 році. Домагання закарпатських і галицьких українців об’єднати західноукраїнські та закарпат­ські землі в одну країну „руський край“ з „руським сеймом"
Революційний рік 1848. Відозва словаків до русинів із закликом до повстання
Коиіутів „заколот". Три місяці свободи. Делегація русинів у цісаря. Знесення кріпацтва Політична діяльність Адольфа Добрянського.Народницька діяльність Олександра Духновича
Боротьба проти мадяризації в першій половині XIX століття
Посланці „русинів угорських“ у Відні 1849 року
Боротьба проти мадяризації у XIX столітті
Мадяризація греко-католицького руського священства у XIX cm
Мілленіум 1896 року і протест галицьких українців
Тривожні роки (1865-1918) без провідника Політика Австрії після 1849 року
Меморандум із Закарпаття
Протести й домагання Закарпаття
Вибори до парламенту в 1861 і 1865 роках
Австрійсько-мадярське вирівняння
Період дуалізму (від 1867 до 1918 року)
Колонізація українських пїОриторій мадярами
Ліквідація назви „русин", окремі переслідування
Закарпатоукраїнське письменство. Літературні прагнення закарпатських русинів від витоків до першої половини XIX ст
Вчені із Закарпаття в Галичині
Закарпатські учені в Росії. Доля закарпатських емігрантів у Росії.. Учені Закарпаття на службі латинській Церкві й Мадярській державі

Подальша боротьба проти мадяризації й за мову

Домагання Пряшівщини, Земплина й Спіиіа приєднати їх до Ужгородського округу
Мадярські уряди припиняють діяльність Пряшівської Літературної Спілки

Спілка Иоана Христителя в Пряшеві

Ув'язнення чеських студентів у Мукачівській фортеці
Спілка (Общество) св. Василія Великого в Ужгороді
Еміграція закарпатських українців
Акція мадярської влади з мадяризації Церкви закарпатських українців у США
Діяльність Андора Годобаї
ГЬзети на Закарпатті                                                                                                                                                                                          .
Характеристика „Світу", „Кирпату“ й „Листка“
Газетна боротьба на Закарпатті в 1870-1910 роках.
Жиди на Закарпатті.Жахлива експлуатація й насилля над українським населенням Закарпаття. Меморандум єпископа Фирцака. „Верховинська акціяи
„В землі Хазарів"
Культурний рух на Закарпатті в другій половині XIX ст.
Москвофіли на Закарпатті в другій половині XIX ст
Письменники Закарпаття другої половини XIX століття. Русофіли. Народовці. Наближення до народної мови
Закарпатсько-галицькі відносини до XX століття
Іконопис на Закарпатті
Спотворення історії, проголошення історичних неправд, знеславлення закарпатських українців
Мадяризаційні акції ренегатів. Дії Державного комітету мадярів греко-католицького обряду.
Запровадження мадярської мови в Богослужіння.
Мадяри придушують прагнення Мукачівської єпархії до автономії
Життєвий рівень русинів Закарпаття у XVIII-XIX століттях
Дротарі зі Спіша
Життєвий рівень русинів Закарпаття у XVIII-XIX ст., поданий
у творах іноземних і закарпатських авторів
Конференція у Будапешті в 1897 році
Боротьба проти мадяризації в кінці XIX — на початку XX ст.
Селянський рух у православ’я на Закарпатті
Початки православ’я в Ізі
Мараморош-Сигітський процес
Відгомін Мараморош-Сигітського процесу в пресі і в світі
Мадярська статистика про українців Історичного Закарпаття 1910 рік. Англійський учений-історик пише про денаціоналізацію русинів Закарпаття протягом історії і про кривди, заподіювані
русинам Закарпаття мадярами
Ситуація перед Першою світовою війною
Мадяризація перед і в період Першої світової війни. Насильне
впровадження григоріянського календаря. Ліквідація кирилиці
Перша світова війна
Єпископи Мукачівської і Пряшівської єпархій в кінці XIX —на початку XX століть
Хронологія подій, 1718-19.,. роки
 

Пап Степан - Історія Закарпаття. Том 3 - Уривок з книги

 
Тоді, коли маєток Ракоці на Закарпатті потрапив до рук Шен- борнів, він займав дві третини цілого комітату, тобто майже 2400 квадратних кілометрів. 93 відсотки населення комітату становили кріпаки. В дарчій грамоті Карла VI з 1731 року, виданій Фрідріху Карлові Шенборну, сказано, що в замковому панстві Мукачева 152 села, 4 торгових містечка і 15 присілків, а за 20 км на північ від Мукачева у панстві Чинадіївськім знаходилося ще 33 села. У цих краях війни Ракоці призвели до страшних наслідків у госпо­дарюванні. Багато підданих втекло. Але ліси були багаті дичи­ною, гірські потоки і ріки — всілякими різновидами риб. Земля під час війни, як правило, не оброблялася, піддані були дуже убогі.
 
Піддані платили землевласникові земельну данину від виділеної їм сесії або її частини, давали дев’ятину, десятину і данину зі своїх продуктів і худоби, а також виконували різні повинності. Крайові податки, призначені на утримання армії й контрибуції, домінія відбирала сама, але шляхта цілковито переклала їх на плечі підданих.  Шенборни намагалися всіляко перешкоджати руським свяще­никам у придбанні для Церкви земельної власності, тому священ- ство соціально стояло дуже близько до підданих. Латинський
ство соціально стояло дуже близько до підданих. Латинський єпископ і магнат не могли прихильно ставитися ні до руського греко-католицького священства, ні до Церкви. У цілій Мукачівсько-Чинадіївській домінії були тоді лише дві латинські церкви й одна каплиця. їх утримували магнати. До руського священства ставилися як до простого люду. У 1743 році Мукачівський русь­кий єпископ просив у магната на висвячення в священики тих підданих, котрих Шенборн відпустить. Також він домагався, щобу його домінії були передані ті малі клаптики землі, які руське духовенство одержало від селян.
 
Євреї, котрі жили в домінії, не відробляли панщину. Вони винаймали у Шенборнів корчми, а також землі, на яких працювали селяни. Крім того, вони торгували сільськогосподарською сирови­ною і продуктами, маючи власні крамниці. На Закарпатті євреї володіли шинками і за часів Ференца II Ракоці. Від часу правління цісаря Иосифа вони мали імена за слов’янськими патроніміками
 
 

Категории: 

Благодарность за публикацию: 

Ваша оценка: Нет Average: 10 (1 vote)
Аватар пользователя denpon