Міжнародний біблійний коментар - Том 5 - Послання апостолів та Одкровення

Міжнародний біблійний коментар - Том 5 - Послання апостолів та Одкровення
На основі змісту Книги Одкровення можемо припустити, що її створено в епоху, коли до християнства ставилися вороже. Це були часи правителя, наділеного абсолютною владою: римського імператора, який на думку Йоана заслуговував епітета «звір» (глава 13 і 17), оскільки саме він був відповідальним за жорстоке переслідування християн за їхню віру в Ісуса Христа. Без потреби заглиблюватися в історичні дискусії щодо ідентифікації як звіра імператора Нерона чи одного з його наступників, можливо, Доміція. Разом із більшістю біблістів можемо стверджувати, що Книга Одкровення (в такому вигляді, як ми її маємо) написана за часів правління імператора Доміція (81 - 96 по Р. Хр.), а точніше, на початку другої половини терміна його правління. Географічний контекст драматичних подій книги розгортався у Римській провінції Азії (відомої як Мала Азія, що нині є західною частиною Туреччини), де існували сім Церков, про які йдеться у главі 2 і 3, й де розташований острів Патмос. Місто Ефес уважається її ключовим пунктом. 
 
Якщо розглядати обставини детальніше, то головна проблема полягала в тому, що імператор уважався володарем світу й історії; ба більше, його возвеличення перетворилося на релігійний культ поклоніння його особі. Наприклад, у Малій Азії упродовж довгого періоду існував релігійний культ поклоніння царям. Існували навіть храми, побудовані на честь імператорів, яких возвеличували разом із богинею «Риму». Тут варто згадати факт, що в Ефесі, на честь імператора Доміція збудовано храм, в якому за жертовником розміщувалася його гігантська статуя. Кожен громадянин був зобов’язаний брати участь в офіційних культових дійствах. Оскільки такі ритуали проводили на честь імператора, котрий уважався божеством, участь у таких обрядових діях була вираженням відданости; не брати участі вважалося злочином проти імператорської величности. Імператор був верховним правителем і вищими за нього були тільки боги, тому його вважали найближчим до богів. Поклонятися імператору було не лише справою релігійного чи культового характеру; це було визнанням ідеологічної (імперія) та політико-економічної (особа імператора) основи буття. Саме ці аргументи знаходимо в Од. 13 і 18, які містять символічні описи розпусти, розкішного життя і пишноти. Варто зазначити, що у Римській імперії І ст. по Р. Хр. уся релігія була підпорядкована політичній сфері; ті, хто не брали участі у релігійних подіях («клеймо звіра»), були виключені з політичного життя (пор. 13, 17; 18, 3). Християни тієї епохи мали зробити дуже складний вибір - кому служити. Який «господар» був для них пріоритетом - Агнець чи імператор? Ось чому для опису Бога й Агнця разом із лексичними засобами, що описують царську особу (прикметники вживаються у найвищому ступені порівняння), автор дає численні посилання на літургійні тексти, особливо гимни, котрі прославляють верховенство Бога (4, 11; 5, 12; 7, 12; 11, 15-18 тощо), що має зрозумілий полемічний підтекст. 
 
Християни не брали участи у культі поклоніння імператору й унаслідок цього представники влади ставилися до них вороже. Саме тому у Книзі Одкровення знаходимо численні згадки про «переслідування». Досі відбуваються дискусії щодо того, чи дійсно події, які ми нази- ваємо «переслідуваннями» християн того часу, відбувалися, і якщо так, то чи почали вони виконувати закони імператора? Як би не було, а християни (зокрема Йоан, «брат і спільник у... терпінні» [1,9], адже він перебував у засланні за християнську віру), вважали все, що з ними відбувалося, переслідуваннями. Незважаючи на те, що ні Нерон, ні Доміцій не проголосили себе на законодавчому рівні богами, котрим необхідно поклонятися, і не підбурювали переслідування, та факт, що все це відбувалося (на місцевому чи регіональному рівнях) і те, що імператор не робив нічого, щоби припинити їх, означало, що місцеві можновладці «поклонилися звірові першому» (13, 12), а отже, у підсумку саме імператор був відповідальним за все, що відбувалося. 
 

Міжнародний біблійний коментар - Том 5 - Послання апостолів та Одкровення 

Католицький та екуменічний коментар на XXI століття 
Львів, Видавництво «Свічадо» 2021, 450 ст.
Консультанти-біблісти о. д-р Тарас Барщевський о. д-р Юрій Щурко 
 

Міжнародний біблійний коментар - Том 5 - Послання апостолів та Одкровення - Зміст

  • Джон Герд - Послання у Новому Завіті 
  • Жан-Ноель Алетті - Послання до римлян 
  • Ян Ламбрехт - Перше послання до корінтян 
  • Хорхе Санчес-Бош - Друге послання до корінтян
  • Ельса Тамес - Послання до галатів 
  • Марїарет І. Макдональд - Послання до ефесян 
  • Педро Ортіс (Ресіго Οηίζ) - Послання до филип’ян 
  • Цезар Алехандро Мора Пас - Послання до колосян
  • Джордж М. Соарес-Прабху - Перше Послання до солунян 
  • Джордж М. Соарес-Прабху - Друге послання до солунян
  • Енріке Нардоні - Вступ до Пастирських послань 
  • Ганс-Гартмут Шрьодер - Перше послання до Тимотея 
  • Енріке Нардоні - Друге послання до Тимотея 
  • Марк Ґудвін - Послання до Тита
  • Янг Бонг Кім - Послання до Филимона
  • Альберт Ванхой - Послання до євреїв 
  • Кейн Хоуп Фелдер - Послання апостола Якова 
  • Хосе Сервантес Ґабаррон - Перше послання апостола Петра 
  • Деніс Фаркасфальві - Друге послання апостола Петра 
  • Франсіс Мартін - Перше послання апостола Йоана 
  • Франсіс Мартін - Друге послання апостола Йоана 
  • Франсіс Мартін - Третє послання апостола Йоана
  • П’єр Реймонд - Послання апостола Юди 
  • Едуардо Аренс Кухерлкорн, Мануель Діас Матеос та Томас Крафт - Книга Одкровення Йоана 
Перелік авторів тому 
Перелік скорочень
 

Категории: 

Благодарю сайт за публикацию: 

Ваша оценка: Нет Average: 10 (6 votes)
Аватар пользователя brat Andron