Ґживоч - Патологія духовности - Від нездорової релігійности до зрілої віри

Ґживоч К. - Патологія духовности - Від нездорової релігійности до зрілої віри

«Духовність» переживає нині своє відродження. «Духовність» як щось остаточно невизначене, загадкове, розмите. Щось, що для одних указує на якусь «глибину», а для інших — на «відсутність конкретики». Ходячи вулицями великих міст Європи, можна натрапити на різні «духовні» пропозиції: медитація, йога, літургія за зцілення, екзорцизм, тренування уваги та внутрішньої концентрації, служіння харизмами, трансцендентна медитація тощо. Це свідчить про те, що ми прагнемо духовности. Від чуваємо, що повсякденна біганина, бізнес, робота, народження дітей, виховання, зведення кінців з кінцями, відпустки не наповнюють нас. Відчуваємо, що існує щось більше, що все це має якесь глибше значення, що з-під поверхні дійсности промовляє до нас «щось», «Хтось», кого прагнемо. Пересічний європеєць не надто любить Церкву — з різних (особистих, історичних, естетичних, юридичних...) причин, а ті пропозиції «духовности», які може отримати у своїй парохії, найчастіше є ніякими, мілкими, невідповідними2. Усі чогось шукаємо, але не дуже знаємо чого, як і де. А коли нам здається, що вже знайшли, то від своїх душпастирів передусім чуємо про загрози.

Адресати книжки

Серед безлічі всіляких пропозицій духовности чергова книжка отця-доктора Кшиштофа Ґживоча є корисним дороговказом, який відповідає на багато запитань щодо християнської, католицької духовности. Її назва — «Патологія духовности» — дещо спантеличує, але книжку адресовано не лише й не передусім тим, хто потребує терапії. Радше навпаки: цю книжку написано для всіх, хто бодай трішки цікавиться духовністю, відчуває потребу «зануритися в глибину», у кого в душі пробудилися найважливіші з екзистенційного погляду потреби, задовольнити які набагато важче, ніж потреби в їжі й сні, хто хоче вгамувати голод сенсу власного життя.

Безперечно, цю книжку адресовано членам усіх релігійних, євангелізаційних, харизматичних, церковних рухів і товариств, оскільки — хоча б через свою участь у цих спільнотах — вони демонструють власну потребу в глибшій духовності. А там, де люди сповнені активної діяльносте, легше також і зійти на манівці. Ніколи не блукає й не наражається на небезпеку лише той, хто ніколи не береться ні за яку справу. Отож ця книжка передусім для тих, хто відчуває потребу долучитися до чогось важливого й для кого слово «духовність» не втратило своєї цінносте й привабливости. Це видання слугує не лише як самодопомога, а принесе користь усім, хто в будь-якій формі присвятив себе служінню в Церкві: у сповідальниці, у харизматичних спільнотах, у монастирях.

Боротьба за свободу

Чому ця книжка для такого широкого кола людей, яких цікавить духовність? Тому що вона пропонує правильне, католицьке трактування відповідей на запитання про те, як формувати добру духовність. Дає їй визначення, наводить чимало яскравих прикладів, відповідає на проблеми, із якими часто борються католики: невігластво, скрупульозне сумління, незрілість, інфантильність, депресія, фобії, проблема одержимості, «містика» тощо. Існує навіть чимало рухів у Церкві, які — на жаль — будують на цих проблемах свою «харизму», але водночас не сприяють зрілості своїх членів, а плекають залежність та інфантилізм.