Бремер - Церква та iмперія

С книгами, рекламируемыми на сайте, можно лично ознакомиться, вступив в клуб Эсхатос, или оформив заявку по целевой программе.
Томас Бремер. Церква та iмперія. Нариси icтopii російського православ'я
Ця книга про російське православ’я написана автором, який не є ані росіянином, ані православним. Певна дистанційованість від предмету подекуди допомагає краще осягнути цей предмет у його різноманітних вимірах. Я намагався описати Російську православну церкву в її історичному розвитку й у її теперішньому стані так, аби цей опис не лише ґрунтувався на науковому знанні, а й був цікавим для читача-нефахівця.
 
Тому книгу написано не в хронологічній послідовності: в першому розділі пропонується хронологічне відтворення історичного розвитку російського православ’я від його витоків до сьогодення, а в наступних висвітлюються найважливіші аспекти життя православної церкви в Росії, хоча й завжди в історичній перспективі. Зрозуміти Російську православну церкву в її теперішньому вигляді можна тільки з урахуванням її історичного розвитку впродовж століть і її ставлення до таких явищ, як держава, «Захід» або греко-візантійський
світ.
 

Томас Бремер. Церква та iмперія. Нариси icтopii російського православ'я

К.: ДУХ I ЛIТЕРА, 2018. 264 с.
ISBN 978-966-378-525-7

Томас Бремер. Церква та iмперія. Нариси icтopii російського православ'я - Зміст

Вступ
Передмова до українського видання
Зауваження редактора перекладу з приводу вживаної термінології
 
1. Визначення меж
  • 1.1 Межі об’єкта дослідження
  • 1.2 Просторово-територіальне ви значення
2. Часові періоди
  • 2.1 Християнізація
  • 2.2 Київська Р усь
  • 2.3 Від Русі до Московського царства
  • 2.4 Петровські реформи та синодальний період
  • 2.5 XX століття
3. Запровадження і поширення християнства
  • 3.1 Раннє християнство до «хрещення Русі»
  • 3.2 Християнізація
  • 3.3 Зміщення на північ
  • 3.4 Місіонерська діяльність російської церкви
  • 3.5 Еміграція та церковні розколи
4. Церковні структури
  • 4.1 Юрисдикційна залежність від Константинополя
  • 4.2 Автокефалія та патріархат
  • 4.3 Синодальний період
  • 4.4 Помісний собор 1917 року
  • 4.5 Нинішній стан Руської Православної церкви
5. Церква та держава
  • 5.1 Візантійська symphonia на Русі та в Московському царстві
  • 5.2 Російська церква і держава в епоху Просвітництва
  • 5.3 Церква за часів комунізму
  • 5.4 Церква та державна ідентичність після 1991 року
6. Теологія та релігійна думка
  • 6.1 Візантійський спадок
  • 6.2 Вплив Заходу
  • 6.3 Релігійна філософія XIX століття
  • 6.4 Богословські підходи у XX столітті
7. Чернецтво
  • 7.1 Києво-Печерська лавра
  • 7.2 Суперечки за монастирські володіння
  • 7.3 Православні старці
8. Духовність і релігійність
  • 8.1 «Сердечна молитва»
  • 8.2 Шанування ікон
  • 8.3 Релігійна практика в наші дні
  • 8.4 Православ’я та ідентичність
9. Російське православ’я та Захід
  • 9.1 Впливи і загрози
  • 9.2 Укладання уній
  • 9.3 Екуменічні відносини
10. Інакодумство
  • 10.1 Ранні богословські розходження
  • 10.2 Старовіри
  • 10.3 Російські секти
  • 10.4 Релігійні дисиденти в СРСР
Додаток
Хронологічна таблиця
Список літератури
Іменний покажчик
 

Томас Бремер. Церква та iмперія. Нариси icтopii російського православ'я - Вступ

 
Сприйняття Заходом Росії, а передусім російського християнства, часто позначене стереотипами. Уявлення про «святу Русь» або про сповнену особливої пристрасті та сформовану розлогістю російських просторів «російську душу», чи особливий інтерес до ікон та форм російської духовності часто є прикметними ознаками бачення Росії та її Церкви. Однак за такого сентиментального підходу непоміченими залишаються важливі елементи і тенденції розвитку історії Російської Церкви, що мають центральне значення для розуміння Росії та її християнства.
 
Важливим аспектом при цьому є питання про приналежність Росії до Європи. Доволі поширений нині поверхневий підхід, за якого Європа ототожнюється з Європейським Союзом, вступає у суперечність із історичними реаліями. Інколи ця проблема проявляє себе також у формі критичної оцінки «європейськості» православ’я. Процеси інтеграції, які перетворили у громадян Європейського Союзу не лише вірних інших православних церков (передусім у Греції, Болгарії, Румунії та на Кіпрі), а й інших носіїв російського православ’я, зокрема в балтійських державах, сприяли дедалі частішому зверненню представників Російської Православної Церкви до європейської тематики, насамперед тієї, яка стосується духовних засад розвитку континенту. Отже варто знову замислитися над питанням про географічну, історичну, культурну та релігійну приналежність Росії до Європи.
 
Це питання для російського православ’я далеко не нове. Історія свідчить, що ставлення до Заходу завжди було для Росії та російського православ’я головною темою. З огляду на своє географічне розташування Росія була змушена розвивати особливі зв’язки з азійським простором, а її приналежність до двох частин світу з XIX століття відіграла важливу роль у духовній історії. Проте Росія завжди відчувала себе і європейською країною, а решта європейських держав (для Росії це означає - Захід) завжди підтримували чи то економічні, чи то політичні, чи то військові, чи то духовні історичні контакти з Росією. Та все ж брак взаємних знань вельми поширений і досі.
 
Ця книга обумовлена бажанням спробувати трохи заповнити цю прогалину шляхом зосередження уваги на особливостях та певній унікальності російського християнства, з одного боку, а також розкрити його приналежність до Європи, з іншого; вона покликана дати уявлення про історію та сучасність Руської Православної Церкви, але з огляду на обмеженість площі може претендувати лише на першу спробу наближення до цієї мети. У ній читачеві не тільки пропонується історія Російської Церкви у хронологічній послідовності від її витоків і до сьогодення, а й паралельно - після вступного ознайомлення з найважливішими епохами, тенденціями розвитку та подіями - розглядаються центральні теми та проблемні блоки, які хоча й висвітлюються у своєму історичному вимірі, але за можливості з акцентом на теперішню ситуацію.
 
Так, зокрема, порушуються такі питання як чернецтво, богослов’я, стосунки з державою та Заходом. Вичерпне висвітлення тут неможливе, а тому доводиться обмежуватися головними моментами. У зв’язку з таким підходом деякі аспекти неодноразово згадуються у різних розділах. Крім того, довелося відмовитися від детального списку літератури, у посиланнях вказуються головним чином джерела дослівних цитат, а список літератури відсилає до деяких важливих німецькомовних вторинних джерел та кількох книг, виданих англійською мовою. Таким чином вдається запропонувати читачеві огляд найважливіших тем з історії Російської Церкви, достатній для ознайомлення з цією проблематикою.
 
Я дякую своїм співробітницям і співробітникам: Стефані ван де Лоо, Марії Вернсманн, Міхаелю Альтмаєру, Альфонсу Брюнінґу (мешкає нині в Ніймеґені) та Крістофу Мюлю за редагування рукопису та чимало цінних порад. Деякими важливими ідеями я завдячую панові Фрідману Клуґе. Пані Гайке Дьорренбехер часто допомагала мені слушним словом і дотепною порадою, причому не лише в період написання цієї книги. Дуже важливими для мене були розмови зі Штефані Шиффер та спільні відвідини церкви. Обом їм я хочу висловити свою найщирішу подяку за їхню дружбу і підтримку.
 
Мюнстер, червень 2007 року Томас Бремер
 

Категории: 

Оцените - от 1 до 10: 

Ваша оценка: Нет Average: 10 (3 votes)
Аватар пользователя josef