Луцька Замкова Книга

Луцька Замкова Книга 1560 – 1561 рр.
Для  більш-менш  адекватного  прочитання  й  розуміння  Луцької  замкової  книги  як писемної  пам’ятки  та  історичного  джерела,  її  необхідно  роглянути  передусім  у джерелознавчому  аспекті  –  під  кутом  зору  виявлення  смислів,  які  несе  пам’ятка  на різних  рівнях  передачі  інформації  –  інституційному,  соціальному,  правовому, текстологічному, мовному, писемному, канцелярському тощо.
 
Луцька замкова книга – це  також  і  пам’ятка  писемної  культури  світських  органів  регіональної  влади  у Волинській землі – продукт канцелярського справочинства. Відтак її ще можна вивчати з  точки  зору  розвитку  письма  та  ділового  мовлення  в  атмосфері  релігійної  свідомості православної культури, яка ще панувала на той час на українських і білоруських землях Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Українські землі Європа у ХVІ ст. ототожнювала з землями «Русі» і відносила до Європейської Сарматії, відтак і мова, якою написана пам’ятка, називалася «руською».
 
З  огляду  на  вкрай  уривчасту  джерельну  базу  з  історії  Правобережної  України ХVІ ст.,  землі  якої  входили  до  складу  Великого  князівства  Литовського,  Руського і Жемайтійського  (особливо  до  Люблінської  унії  1569  р.),  книги  великокнязівських урядників (маршалків, старост, воєвод, намісників, державців) приблизно з 1560-х років є наймасовішим різновидом офіційних джерел світської влади. Для українських земель за  своєю  значущістю  судово-адміністративні  книги  регіональних  урядників  стоять  в одному ряду з документацією канцелярії великого князя литовського – як книгами копій Литовської Метрики (державний архів ВКЛ), так і чисельними окремими документами (вихідна  документація  канцелярії),  що  відклалися  в  залишках  родових  архівів  князів  і шляхти  (в  оригіналах,  у  копіях  судової  документації,  в  регестах).
 

Луцька Замкова Книга 1560 – 1561 рр.

Підготували до видання В. М. Мойсієнко, В. В. Поліщук
Луцьк 2013
ISBN 978-966-02-6854-8
 

Луцька Замкова Книга 1560 – 1561 рр. - ЗМІСТ

ДО ЧИТАЧА
СПИСОК ПРИЙНЯТИХ СКОРОЧЕНЬ
  • ЛУЦЬКА ЗАМКОВА КНИГА 1560 – 1561 рр. ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ВОЛИНСЬКОЇ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО, РУСЬКОГО І ЖЕМАЙТІЙСЬКОГО (Володимир ПОЛІЩУК)
  • ЛУЦЬКА ЗАМКОВА КНИГА 1560 – 1561 рр. ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ОФІЦІЙНОЇ «РУСЬКОЇ» МОВИ  ВКЛ СЕРЕДИНИ XVI ст. У ЇЇ ПІВНІЧНОУКРАЇНСЬКОМУ ВАРІАНТІ (Віктор МОЙСІЄНКО)
  • ЛУЦЬКА ЗАМКОВА КНИГА 1560–1561 рр. ТРАНСЛІТЕРОВАНИЙ ТЕКСТ
ОПИС СПРАВ
ДОДАТКИ
  • ПЕРЕЛІК  ОПУБЛІКОВАНИХ  РАНІШЕ  ЗАПИСІВ  ЛУЦЬКОЇ ЗАМКОВОЇ КНИГИ
  • НАЗВИ ХРИСТИЯНСЬКИХ СВЯТ ТА ЇХ ДАТУВАННЯ
  • СЛОВА  ПІД  ТИТЛАМИ  ТА  СКОРОЧЕННЯ,  ВЖИВАНІ  В ТЕКСТІ
  • УРЯДНИКИ ЛУЦЬКОГО ЗАМКОВОГО УРЯДУ  1560 – 1561 рр
  • ІЛЮСТРАЦІЇ
ПОКАЖЧИКИ
  • ПОКАЖЧИК СЛІВ ТА СЛОВОФОРМ
  • ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК

Луцька Замкова Книга 1560 – 1561 рр. - До читача 

 
У  пропонованому  виданні  в  повному  обсязі  публікується  одна  із  перших збережених  на  сьогодні  урядових  книг  луцького  старости  –  Луцька  замкова  книга  за грудень 1560 р. і весь 1561 р. (до 19 грудня). Оригінал писемної пам’ятки офіційного справочинства зберігається в Центральному державному історичному архіві України  у м.  Києві,  фонд  25,  оп.  1,  справа  3.  Це  перше  видання  в  українській  археографії  і мовознавстві, яке повністю відтворює книгу судово-адміністративної установи ХVІ ст. періоду Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського з теренів Волині. Чимало  актів  (записів)  з  книг  судово-адмінстративних  установ  були  опубліковані  й раніше, починаючи з середини ХІХ ст.
 
Повне  видання  найранішої  повністю  вцілілої  Луцької  замкової  книги  1560  – 1561 рр. продовжує традицію, закладену публікацією Книги Київського підкоморського суду 1584–1644 рр., у якій вдало були поєднані історичний та мовознавчий підходи до повного  видання  пам’ятки.  Корпусний  підхід  до  публікації  дозволяє  під  новим  і набагато  ширшим  кутом  зору  поглянути  на  широке  коло  історичної  та  мовознавчої проблематики  українських  земель  ХVІ  ст.,  власне  Волині,  передовсім  у  її джерелознавчому  й  мовному  осягненні.  Таке  представлення  матеріалу  підносить опрацювання документів офіційного справочинства судово-адмінстративних установ на вищий щабель. Адже йдеться не тільки про нові висновки й результати досліджень, а й про  нові  методики  опрацювання  цього  унікального  масиву  історичних  джерел.
 
Складність цілісного видання рукописної пам’ятки зумовлена доволі великим об’ємом урядових  книг  Правобережної  України  ХVІ  –  ХVІІІ  ст.,  які  містять  сотні  записів,  що відкладалися лише за один рік роботи канцелярії. А сотні аркушів скорописного тексту з різним  ступенем  збереження  перетворюють  видання  навіть  однієї  архівної  одиниці зберігання  на  тривалий  марафонський  забіг.  Публікована  книга  по  суті  одна  з найменших  в  серії  книг  Луцького  ґродського  суду,  яких  до  кінця  ХVІ  ст.  збереглося понад  70.  У  подальшому,  з  розвитком  цифрових  технологій  збереження  й  обробки інформації,  археографічна  праця  спиратиметься  на  сканування,  оцифрування  наявних архівних  комплексів  та  розміщення  їх  в  мережі  Інтернет,  що  переведе  оригінали  в електронний  формат.  Це  неминуче  змінить  відношення  історика,  археографа, мовознавця  до  оригіналу  й  до  власної  праці,  що  підштовхне  до  вироблення  нових методик  опрацювання  текстів.
 
Наразі  ми  дотримувалися  класичного  археографічно-мовознавчого  підходу,  метою  якого  було  відтворити  оригінальний  рукописний  текст пам’ятки ХVІ ст. максимально близько до оригіналу. Цілком усвідомлюємо, що й таке видання  не  в  змозі  повністю замінити  оригінал.  Але  й  сам  оригінал  без  свого джерелознавчого та мовознавчого опрацювання залишатиметься «чорною скринею» для читача, незнайомого з епохою і з мовою того часу. Через свій величезний обсяг судові книги ХVІ – ХVІІІ ст. все ще залишаються малодоступними навіть для дослідників, а тим більше для тих, хто тільки починає свій шлях історичного пізнання на матеріалі цих книг. Оригінал у статусі архівної одиниці зберігання потребуватиме не один місяць для більш-менш  повного опрацювання.
 
Переважно  дослідник  змушений  йти  на  часткове опрацювання тих чи інших фрагментів оригіналу. А розміщення в Інтернеті оригіналів судово-адміністративних  книг  не  зніме  питання  адекватного  розуміння  текстів  та повноцінного введення їх до наукового обігу. Цілісна публікація Луцької замкової книги 1560  –  1561  рр.  дозволить  прочитати  кожний  факт  у  загальному  контексті  книги, зрозумівши  його  обумовленість  багатьма  інформаційними  планами.  Як  відомо, історичне джерело невичерпне. Невичерпність історичного джерела залишає прочитання й  розуміння  тексту  неостаточним,  щоразу  по-новому  наповнюючи  його  новими смислами,  з  відсиланням  до  інших  текстів  та  епох.  Ми  публікуємо  цю  рукописну пам’ятку,  щоб  створити  нові можливості  для  більш  різнопланового  й  глибинного прочитання  тексту,  а  не  тільки  для  використання  покажчиків.  Публікація  –  це  наше прочитання  історичного  джерела,  яке  не  претендує  на  остаточність.
 
З  іншого  боку, пропоноване історико-лінгвістичне дослідження дозволить швидко опанувати специфіку подібних  джерел  і  впевнено  почувати  себе,  студіюючи  новий  архівний  матеріал,  тим молодим науковцям, які щойно збираються працювати з таким різновидом джерел. За сприйняттям  тексту  стоїть  розуміння  епохи  й  людей  з  їхніми  вчинками  та  образом мислення в неповторній мовній стихії, характерній лише для одного покоління 1550-х–1580-х  років  (якщо  традиційно  рахувати  одне  покоління  30  роками).  Різнопланове прочитання історичного джерела має підводити читача до осягнення минулого як того історичного часу, в якому ми перебуваємо зараз і яке до нас промовляє тут-і-тепер – і в тому,  що  сказано,  і  в  тому,  що  залишилося,  так  би  мовити,  «за  кадром».  Прочитання джерела вбирає в себе не тільки знання палеографії рукопису, а також знання застарілих слів,  правничої  термінології,  рівнів  суспільної  ієрархії,  історичних  персонажів.  При осягненні  історичного  джерела  не  обійтися  й  без  пов’язання  з  історичними  реаліями Волинської землі ХVІ ст. та магістральними тенденціями ранньомодерного часу, які в той  час  непомітно  поривали  з  традиціями  середньовіччя,  визначаючи  нові  мовні практики,  презентації  влади,  стереотипи  сприйняття,  самототожність  та  ступінь проникнення державних інституцій у сферу звичаєвого ритму життя тощо.
 
Публікація  Луцької  замкової  книги  1560  –  1561  рр.  має сприйматися  не  лише  як звичайне  «введення  до  наукового  обігу»,  але  й  як  наукова  практика  опрацювання конкретного різновиду джерел, якими є книги судово-адміністративних установ певного періоду та регіону. З огляду на фундаментальне значення книг судово-адміністративних установ для вивчення історії України ХVІ – ХVІІІ ст., корпусне опрацювання цих книг тільки  й  дозволяє  ставити  питання  про  закономірності  історичних  процесів,  мовні явища, станову самосвідомість і родову налаштованість дійових осіб, їхню включеність у  персональні  та  колективні  зв’язки  залежності,  магнатське  і  шляхетське землеволодіння, службове підпорядкування, регіональну специфіку комунікацій та різні способи використання людських і природних ресурсів.
 
Пропонована замкова (судова) книга є найдавнішою із відомих (якщо не рахувати уцілілі рештки раніших книг) рукописних кириличних пам’яток офіційного судочинства українських  земель  у  складі  Великого  князівства  Литовського,  Руського  і Жемайтійського.  На  мові  пам’ятки  іще  мало  позначився  вплив  латиномовного формуляра,  майже  відсутні  макаронізми  й  латинізми,  які  пізніше  привнесли  в канцелярське  справочинство  «сухий»  стиль  і  лаконізм  висловлювань.  Мова    Луцької замкової книги відбиває найвищий рівень розвитку тогочасної офіційної «руської» мови ВКЛ, якого вона досягла за кількадесят років напередодні Люблінської  унії 1569 р. та подальшої  полонізації  і  латинізації  судових  канцелярій  та  культури  загалом.  Попри наявність  у  документах  чіткого  формуляра  та  канцелярських  штампів,  які  взагалі притаманні  діловому  стилю,  мова  досліджуваної  пам’ятки  вочевидь  ще  відображає  і продовжує  «руську»  писемно-літературну  традицію  попередніх  періодів  –  Галицько-Волинського  князівства  зокрема  та  Київської  Русі  загалом.  Водночас  у  численних описах  різних  справ  нерідко  знаходимо  виразні  прояви  місцевої  народно-розмовної стихії, які, без перебільшення, можуть слугувати дослідникам історичної діалектології хрестоматією західнополіського мовлення середини XVI ст.
 
Підготування  до  публікації  розпочалося  в  2007  р.  і  уможливилось  завдяки всебічному  сприянню  керівництва  Центрального  державного  історичного  архіву України  в  м.  Києві  в  особі  колишнього  директора  архіву  Ольги  Володимирівни Музичук;  також  висловлюємо  щиру  подяку  заступнику  директора  архіву  Людмилі Ярославівні  Демченко  і  незмінним  працівникам  читального  залу  Оксані  Іванівні Михайловій  та  Ніні  Михайлівні  Джамбас  за  сприяння  під  час  роботи  з  оригіналом пам’ятки.
 
 

Категории: 

Ваша оценка: от 1 до 10: 

Ваша оценка: Нет Average: 10 (2 votes)
Аватар пользователя Андрон