Шевченко - Православ’я в Україні

У своєрідному перегуку з наведеними розмірковуваннями перебувають напрацювання, що написані з ювілейних нагод та пам'ятних дат. Знаменні як даність, що витримала випробування часом, вони ніби компенсують брак тієї звірливості, в якій В. В. Шевченко іноді відмовляв собі чи від якої утримувався як науковець. Такими, зокрема, здаються щирі рефлексії з нагоди 900-ліття побудови Свято-Михайлівської Золотоверхої обителі, а також піднесено-схвильований настрій оповіді про видатну рукописну пам'ятку середини XVI століття, що здебільшого відома під назвою Пересопницьке Євангеліє. Не маючи потреби їх переповідати, як і покликатися на інші есеї та статті, поштовхом до написання яких стали «круглі» календарні дати, додам, що вони не зайвий раз засвідчують високу ерудицію автора, його добру обізнаність на вітчизняній церковній історії, а насамперед на тих духовних здобутках, які українське суспільство в належній повноті іще не засвоїло і які в пропонованій книзі подані стисло, але містко, переконливо й доступно. Хоча в цілому заледве чи було б справедливо стверджувати, що книга В. В. Шевченка дасться її читачам легко. Швидше навпаки, більшості з них, напевне, доведеться докласти чималих зусиль, щоб у належній повноті засвоїти тематично строкатий та проблемно неоднорідний зміст цієї праці. Однак поза тим вважаю працю проф. В. В. Шевченка корисною, необхідною і важливою, бо вона буде для громадян України, в тому числі й для православних віруючих, образно кажучи, на виріст.

Те ж хочеться сказати і з приводу поміщених наприкінці книги творів Григорія Сковороди «Вхідні двері до християнської доброчесності» та «Життя Григорія Сковороди» М. Ковалинського. Бо вони уявляються органічним продовженням розмислів про духовних світочів отчої землі, в кожному з яких по-своєму відображені подвижницькі труди видатного українського філософа, байкаря та просвітителя. Крім того, перекладені сучасною українською мовою, ці дві пам'ятки засвідчують ще одну грань обдарування автора, а саме його перекладацьку вправність та хист науковця-коментатора. Проте в загальному плані нас найбільше тішить і вражає тематичний діапазон творчості В. В. Шевченка, його аргументативна база та духовно-інтелектуальні уподобання, останні з яких, як уже не раз наголошувалося, поєднані з пекучою нагальністю поточних реалій, з тим, що перебуває на швидкоплинному перетині між історичним минулим та відпущеним майбуттям, а відтак несе на собі здебільшого незгладний відбиток «сезонної» вартості, тобто того, що досить швидко втрачає рацію свого існування, деактуалізується... Кажу здебільшого, але не завжди. Бо все-таки існують з того неписаного правила винятки. Його, на моє переконання, і становить презентована книга, в якій поточні мимобіжності нерідко осяваються блискавицями релігійних рефлексій, тим, що становить аксіологічний стрижень сучасної доби та має епохальну значущість.

Шевченко Віталій – Православ’я в Україні – Православ’я в Україні і цивілізаційні виклики: історія та сучасність

Київ: Видавничий відділ Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2013. — 639, [1] с. Наукове видання. Передмова — Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Переклад творів Григорія Сковороди та Михайла Ковалинського сучасною українською мовою і наукові коментарі — Віталій Шевченко.
ISBN 978-966-7567-97-2

Шевченко Віталій – Православ’я в Україні – Зміст

• Слово до читача — Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет

• Осягаючи феномен Українського Православ'я

  1. Місія Руси-України (за дослідженнями діячів української діаспори та вітчизняних учених XX — початку XXI століття)

  2. Московсько-православна цивілізація та її сліди в Україні

  3. 1020-ліття хрещення Руси-України в контексті ідеї створення єдиної Помісної Української Православної Церкви: переддень небуденної події

  4. Перший візит Патріарха Московського і всієї Руси Кирила в Україну як іспит її громадян на духовно-ідеологічну зрілість

  5. Деякі аспекти мовної ситуації в сучасній Україні та її церковно-історичне підґрунтя

• Православ'я і постмодерні тенденції доби глобалізації

  1. Українська релігійна духовність у проблемному дискурсі постмодерних реалій

  2. З роздумів про кризу ідентичності та знаки часу

  3. Православно-католицькі відносини в ідентифікаційних вимірах сучасності: український контекст

  4. Істинність релігії і проблема налагодження міжконфесійного діалогу

  5. Конфесійна свідомість в системі постмодерних цінностей

  6. Моральні засади релігій як потенційна можливість їхнього зближення

  7. Православ'я в перспективах світового екуменізму: pro et contra

• Виступи, розвідки та статті з ювілейних нагод та пам'ятних дат

  1. Землі вкраїнської святиня златоверха (виголошення з нагоди 900-річчя Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря)

  2. «Супліка Станіслава Оріховського...» з огляду на зміст та окремі контекстуальні застереження (до 500-річчя з часу народження полеміста)

  3. Пересопницьке Євангеліє в ореолі свого 450-річчя (кілька дослідницьких рефлексій з нагоди ювілею)

  4. Смислові концентри полемічної спадщини Мелетія Смотрицького в дилемі унійного виклику першої третини XVII сторіччя (до 400-ліття видання «Треноса»)

  5. Лист-відповідь на історичну записку архієпископа Переяслав-Хмельницького Димитрія (Рудюка) з приводу анафеми на українського гетьмана Івана Мазепу (до 300-річчя з часу упокоєння гетьмана Івана Мазепи)

  6. Григорій Сковорода і Біблія: пропедевтичний екскурс префігуральної екзегези (до 290-річчя від дня народження видатного вітчизняного філософа)

• Переклади

  1. Григорій Сковорода — Вхідні двері до християнської доброчесності

     • Перед дверима

     • Глава перша. Про Бога

     • Глава друга. Про вселенську віру

     • Глава третя. Про загальний промисл

     • Глава четверта. Про особливий щодо людини промисл

     • Глава п'ята. Про десятислів'я

     • Глава шоста. Про істинну віру

     • Глава сьома. Різні речі благочестя й церемонії

     • Глава восьма. Закон Божий і передання — різні речі

     • Глава дев'ята. Про пристрасті чи гріхи

     • Глава десята. Про любов або щиросердність

  2. Михайло Ковалинський — Життя Григорія Сковороди

• Іменний покажчик