Блажейовський - Ієрархія Київської Церкви

С книгами, рекламируемыми на сайте, можно лично ознакомитьсявступив в клуб Эсхатос, или оформив заявку по целевой программе.
Дмитро Блажейовський - Ієрархія Київської Церкви (861-1996)
Уже в першому столітті християнство пустило коріння на сучасних українських територіях та проповідувалось серед місцевого населення. Вперше про нього згадує Оріген у другому столітті, а Євсевій підтверджує місіонерську роботу Св. Андрія серед скітів, котрі у той час мешкали (або принаймні правили) на території сучасної України. Оскільки в античних джерелах більше не зустрічається згадок про апостольську роботу Св. Андрія, то з великою ймовірністю можна припустити, що Св. Андрій був апостолом України та проповідував Християнство, якщо не на всій території України, то принаймні навколо Чорного моря та в Криму.
 
У літописі Нестора зустрічається розповідь про те, що Св. Андрій поблагословив місце до закладання Києва і навіть пішов далі на північ до Новгороду, однак ця розповідь датована 11-12 століттям, і розповідь про візит Св. Андрія не має достатнього історичного обгрунтування. Іншою важливою особою, пов’язаною з християнізацією східноєвропейських територій був Св. Клемент, третій єпископ Риму, котрого засудили на вислання до Криму. Немає сумніву в тому, що він прагнув навернути у віру місцеве населення, оскільки в Криму його згадують протягом віків, а його останки були знайдені та перевезені до Риму Святими Кирилом та Мефодієм у 9 столітті. З часом християнство поширювалось та набирало сили в Криму та регіоні Чорного моря, однак здебільшого серед грецького населення, а пізніше серед готів, котрі певний час правили у Причорномор’ї.
 
Без сумніву, частина місцевого населення приєднувалась до грецьких або готських християнських общин. Запровадження християнства в Києві та початок Київської ієрархії пов’язане зі Святими Кирилом та Мефодієм і належить до 861 року. Коли Святі Кирило та Мефодій прибули до Криму у 860 році з місією до хазар, вони зустріли місцевого християнина, в якого було Святе Писання перекладене на місцеву мову та написане іншим (руським) алфавітом, що вказує на значне поширення Християнства серед місцевого населення, оскільки вони навіть мали Святе Писання. Питання місії Св. Кирила та Мефодія до Хазар, перекладу Святого Писання та алфавіту має велике значення в світлі питання про виникнення Київської церкви, часу її заснування та ієрархії. 
 

Дмитро Блажейовський - Ієрархія Київської Церкви (861-1996) 

Львів, "Каменяр”, 1996 
ІSBN 5-7745-0687-8
Переклад з англійського видання 1990 р., яке побачило світ у Римі (з додатком за 1990-1996 роки)
 

Дмитро Блажейовський - Ієрархія Київської Церкви (861-1996) - Зміст

Передмова 
Собор Святої Софії, історичний нарис побудови 
Зміст
Бібліографія і скорочення
Таблиця транслітерації 
Вступ 
 
Розділ 1: Єпархії Київської Церкви (861-1990) 
  • Список єпархій у різні історичні періоди 
  • Часи становлення єпархій 
Розділ 2: Неподільна Церква (861-1054) 
Розділ 3: Київська Церква в унії з Костантинополем 
  • Період 1: (1054-1458) 
  • Період 2: (1458-1596) 
  • Період 3: (1596-1686) 
Розділ 4: Київська Церква в унії з Римом 
  • Митрополія Києва 1596-1839) 
  • Верховний Архієпископський престол Львова/Галича (1807-1990) 
  • Єпархії Закарпаття (1646- ) 
  • Київська Церква в Діаспорі 
Розділ 5: Київська Церква в унії з Москвою 
  • Період 1:( 1686-1917) 
  • Період 2: (1918-1944) 
  • Період 3: (1944-1990)
Розділ 6: Неукраїнські Автокефальні Церкви на українській території (1921-1990) 
  • У Польщі (1921-1990) 
  • У Генеральному губернатораті Польщі (1939-1944) 
  • Списки єпархій у Польщі (1921-1990) і Чехословаччині (1947-1990) 
  • Список єпархів (1921-1990) 
Розділ 7: Українські Автокефальні Православні Церкви (1921-1990)
  • Період 1: (1921-1937)
    • Укр. Автокеф. (Соборноправна) Православна Церква Києва (1921-1936)
    • Укр. Автокеф. Православна Церква Поділля (1922-1926) 
    • Укр. Автокеф. Православна Церква Лубен (1923-1937)
    • Укр. Автокеф. (Синодно-відновлена) Православна Церква Харкова (1923-1937)
  • Період 2: (1942-1944) в Україні 
  • Період 3: (1945 1990) в Діаспорі 
Об'єднані списки єпархій з єпархами та адміністраторами (861-1990) 
Хронологічні схеми (1054-1990) 
Карти 
Алфавітний покажчик єпархій (861-1990) 
Алфавітний покажчик єпархів та адміністраторів (861-1990) 
Додаток: Спис єпархій і єпархів — діючих у роках 1990-1996
Інші праці автора 
 

Дмитро Блажейовський - Ієрархія Київської Церкви (861-1996) - Від автора

 
Протягом багатьох років історики були часто спантеличені використанням різної, суперечливої інформації стосовно імен та років правління ієрархів Київської церкви, особливо на ранніх етапах 10-15 століття. Найскладніше було і є ідентифікувати ранніх єпископів, котрі були відомі тільки за іменами, переважно досить поширеними, як наприклад Іван чи Михайло. Ситуація ускладнюється ще й тим, що в ті часи окремі єпископи, особливо уніатські римські та констан- тинопільські після Берестейської унії, мали одночасно більш, ніж одну єпархію. Під час суперечок між римськими та константинопільськими уніатами за єпархії у 17 столітті у єпархії міг бути більш, ніж один претендент на посаду глави, в першу чергу на титул Митрополита Київського. Певну інформацію можна почерпнути з першоджерел, але здебільшого це тільки окремі згадки, а сам документ торкається інших проблем. Крім того, на ранніх етапах різниця між фактом та вигадкою не завжди очевидна, наприклад, стосовно хрещення Володимира та його перших єпископів. 
 
Метою даної роботи є впорядкування відомостей про єпископів Київської Церкви та визначення терміну їх правління. Якщо окремі дати єпископства не з'ясовуються з документів, то дається перша та остання згадка про даного єпископа, а також свідчення і цитати різних авторів. Після вивчення фактичного матеріалу подаються задокументовані або практично вірні дати щодо кожного єпископа. На початку кожного розділу знаходяться списки єпископів та адміністраторів, час їх правління, як це згадується кількома істориками на підставі матеріалів, котрими вони володіли і списків їх попередників. Звичайно досить рідко трапляється повне співпадіння двох списків, а окремі з них досить відмінні. Подання різних списків, на нашу думку, допомагає вирішити проблему їх порівняння. Також наводяться дані різних авторів, навіть якщо їх висновки не узгоджуються між собою, і їх можна порівняти з інформацією у доступних авторитетних джерелах. 
 
Для того, щоб зробити інформацію більш доступною для читача у наш комп'ютерний вік, вона розподілена на три взаємозв'язані секції. Перша — оглядовий список з інформацією, впорядкованою стосовно єпархій. Друга — у вигляді хронологічних таблиць з даними по періодах, та третя, що охоплює алфавітний індекс всіх єпископів та адміністраторів (деякі з них не були єпископами), де інформація подана в алфавітному порядку. Існує велика потреба серед істориків Київської Церкви, особливо зараз, коли прагнення до усвідомлення власної приналежності терпить напади тих, хто трактує Київську Церкву як незначне відгалуження від інших канонічних чи літургічних центрів. Зміцнити повагу до Київської Церкви та Київського обряду можливо тільки через глибоке осмислення їх коріння та історії. Автор сподівається, що дана робота буде корисною для майбутніх істориків Київської Церкви та Київського обряду, потреба в котрих досить відчутна. 
 
Ця книжка була написана і видана англійською мовою. Щоб зробити її доступною для українського читача, дав я її до перекладу на українську мову і видаю без ніяких змін, а тільки при кінці дав “Додаток за роки 1990- 1996” і змінив у заголовку роки з 861-1990 на 861-1996. У цій книзі включені московські єпархії до 1458 р., бо до того року вони належали до Київської митрополії. Я висловлюю щиру подяку доктору Анні Швердтфегер за допомогу в упорядкуванні матеріалів та підготовці книги до друку, а п.Ріті Довбуш за дбайливий перепис перекладу та упорядкування українського тексту. 
 
 

Категории: 

Благодарность за публикацию: 

Ваша оценка: Нет Average: 9.5 (2 votes)
Аватар пользователя magistr