Мертон - Ніхто не є самотнім островом

С книгами, рекламируемыми на сайте, можно лично ознакомитьсявступив в клуб Эсхатос, или оформив заявку по целевой программе.
Мертон Томас - Ніхто не є самотнім островом
Хоч якою пропащою може здаватися людина та її світ і яким сильним на позір її відчай, допоки вона лишається людиною, сама її людськість невтомно говорить їй, що життя має сенс. І це насправді одна з причин того, чому людина схильна бунтувати проти самої себе. Якби вона без зайвих зусиль могла побачити, який сенс її життя, і якби без труднощів могла сповнити своє найвище призначення, то ніколи би не піддавала сумніву той факт, що життя варто прожити. І якби вона також одразу побачила, що життя не має сенсу й мети, то це запитання ніколи б не постало.
 
У будь-якому разі людина не вважала би себе такою великою проблемою. Наше життя - як поодиноких особистостей та як членів людського роду - непокоїть нас доказами того, що воно мусить мати сенс. Частина цього сенсу досі недосяжна для нас. Утім мета нашого життя - віднайти цей сенс і жити відповідно до нього. Тому ми справді маємо заради чого жити. І процес життя, зростання й утвердження особи - це власне і є чимраз більше усвідомлення того «заради чого». Це важке завдання з багатьох причин. 
 

Мертон Томас - Ніхто не є самотнім островом

пер. з англ. О. Гладкий
Львів : Свічадо, 2019. 224 с.
ISBN 978-966-938-294-8 
 

Мертон Томас - Ніхто не є самотнім островом - Зміст

Від автора 
Пролог. НІХТО НЕ Є САМОТНІМ ОСТРОВОМ
  • 1. ЗБЕРЕГТИ ЛЮБОВ МОЖНА. ЛИШЕ ВІДДАЮЧИ ЇЇ 
  • 2. ДУМКИ ПРО НАДІЮ 
  • 3. СУМЛІННЯ, СВОБОДА Й МОЛИТВА 
  • 4. ЧИСТИЙ НАМІР 
  • 5. СЛОВО ПРО ХРЕСТ 
  • 6. АСКЕТИЗМ І ПОЖЕРТВА 
  • 7. БУТИ І РОБИТИ 
  • 8. ПОКЛИКАННЯ
  • 9. МІРАЛЮБОВИ 
  • 10. ЩИРІСТЬ  
  • 11. МИЛОСЕРДЯ 
  • 12. ЗОСЕРЕДЖЕННЯ 
  • 13. «МОЯ ДУША ЗГАДАЛА БОГА» 
  • 14. ВІТЕР ВІЄ, КУДИ ЗАБАЖАЄ 
  • 15. ВНУТРІШНЯ САМОТНІСТЬ 
  • 16. МОВЧАННЯ 

Мертон Томас - Ніхто не є самотнім островом - Від автора

 
Залишивши творення систем іншим і відмовившись від спроб подати універсальні принципи, які кращі від мене виклали у своїх творах, я у цій книжці хотів би лише поділитися з читачем власними рефлексіями щодо деяких аспектів духовного життя. Вважаю, що духовне життя - це життя реальної людської особистости, того внутрішнього «я», чиє полум'я так часто згасає в попелі тривоги й марних турбот. Духовне життя спрямоване радше до Бога, а не на негайне задоволення матеріяльних потреб життя, однак воно, попри це, не є життям у нереальності чи мріях. Навпаки, без духовного життя все наше існування стає несуттєвим та ілюзорним. Залучаючи нас у реальний, усталений Богом світовий порядок, духовне життя найбільше наближає нас до реальности - не тієї, яку ми собі витворюємо в уяві, а якою вона направду є, а досягає воно цього, наповнюючи нас свідомістю нашої реальної особистости і ставлячи її у присутність Божу.
 
Отже, ця книжка є продовженням мого попереднього тому, «Зерен контемпляції». Але замість того, щоб почати з того місця, де завершилася перша книжка, ця повертається назад, порушуючи деякі питання, які ми вважали загальнознаними, коли починали попередній том. Отож цей виклад має бути простішим, ґрунтовнішим, а також докладнішим. Тут розглянено деякі головні правди, на які спирається духовне життя. Книжку присвячено схоластам, що готуються до священства в Гетсиманському абатстві, і, можливо, вони віднайдуть у ній деякі поняття, засвоєні під час мого духовного проводу.
 
Отець М. Луї, О.С.Б.О. 
Гетсиманське абатство Січень 1955 року
 

Категории: 

Благодарность за публикацию: 

Ваша оценка: Нет Average: 9.8 (5 votes)
Аватар пользователя Андрон