Кілар Олександр - Син Божий - Христологія старця Олександра

Одним із найважливіших аспектів християнства є воплочення Ісуса Христа. У кожній релігії людина шукає свого Творця, але лише в християнстві сам Бог приходить до людини. Христос є іконою Отця, який відкриває нам, яким Бог був від віків. Завдяки Ньому людина більше не шукає Бога «наосліп», адже в особі Христа Бог сам прийшов і воплотився, як співаємо в коляді: «Бог предвічний народився».

Ми всі, здавалося б, теоретично це знаємо й розуміємо. Однак воплочення Бога залишається для нас, людей, таємницею, яку до кінця осягнути неможливо. Ми можемо лише роздумувати над нею і споглядати її. Водночас у християнстві важливо, щоб воно втілювалося в реальне життя, а не залишалося лише гарною теорією.

Саме тому святі є ключовими постатями християнства. В давнину їхні «Житія» були, після «Псалтиря», другою книгою, яку люди читали. Святі жили в різних історичних та соціальних обставинах: були мирянами, монахами, священниками і єпископами. Проте всіх їх об’єднувало те, що вони не лише знали про Бога, а й жили Ним. Як сказав святий Франциск: «Проповідуйте про Бога завжди, а слова використовуйте лише за потреби». їхнє життя було втіленням і проявом християнства в конкретних обставинах.

Ті, хто мав честь зустріти старця Олександра, можуть засвідчити, що він був особливою людиною, іншою. Я особисто не зустрічав когось подібного ані до, ані після нього. На початку християнства перші християни своєю поведінкою дивували людей, і ця «іншість» захоплювала. Біблійні терміни «святість» (гебр. «кадош» і грец. «гаґіос») насамперед означають інакшість, відмінність від грішного світу після гріхопадіння. Ця інакшість у старці Олександрі стала свідченням Бога і Його святости.

Старець Олександр наслідував Христа в особливий спосіб, вдивляючись у Нього й переймаючи риси Його любови до інших. Хто з нас не відчував себе улюбленим чи безумовно прийнятим біля старця? Ісус Христос ставав немовби видимим у його особі. Життя старця і його святість були дороговказом до Господа.