Леонарді - Пів години для Бога - Введення в умову молитву

На світі чимало людей, які щодня моляться пів години. Священики і миряни, робітники та інтелектуали, дорослі й молодь, жінки і чоловіки щодня виділяють пів години свого цінного часу для того, щоб, як зазвичай кажуть, помолитися «подумки». Беру це окреслення в лапки, бо, як побачимо далі, воно не зовсім точне, а навіть, можливо, помилкове.

Не слід вважати молитву такою, що відбувається лише «в думках», бо насправді вона діється не тільки в них. Назви «умова молитва», або «роздумування» вживають для того, щоб відрізняти цей спосіб молитися від виголошування різних молитов (наприклад, «Отче наш» чи «Богородице Діво») або читання псалмів чи будь-яких інших раніше усталених текстів.

Поки що не поспішатиму давати визначення умови молитви, адже маю намір присвятити цьому способові молитви цілу книжку... Наразі вдовольнімося загальним твердженням, що роздумування - це час (скажімо, оті наші пів години), коли християнин стає перед власним Отцем - Богом - у дусі й правді (пор. Йо. 4,24). Ця молитва не має ні чітко визначеної форми, ні способу чи місця («ані на оцій горі, ані в Єрусалимі будете ви поклонятися Отцеві» - Йо. 4,21), ні часу. І якщо я пишу «пів години», то маю на увазі лише те, що люди, про яких тут ідеться, присвячують цій молитві впродовж дня саме стільки часу. На практиці, щоправда, одні моляться довше, інші - коротше, адже кожен знає, чого потребує його душа й кожен має (повинен мати) духовного провідника, з яким може поговорити на цю тему.

Скажи мені, на що ти витрачаєш час - і я скажу тобі, якою є твоя єрархія цінностей. Людина, застосувавши силу, може запанувати над якоюсь територією, простором. Однак вона не здатна підкорити час. Рух у просторі відбувається у два боки: можна піти, а потім знову повернутися на те саме місце. Натомість рух у часі - незворотний: неможливо повернутися в минуле чи раптово стрибнути в майбутнє. Можна лише йти вперед - поволі й у ритмі часу, що минає. Всі ми маємо у своєму розпорядженні тільки теперішню хвилю. Життєвий простір можемо збільшувати, купуючи будинки й землю. Також маємо змогу щораз швидше переноситися з місця на місце, використовуючи транспортні засоби. Інтернет і телефон допомагають нам запанувати над нашим «тут», але наше «тепер» зв’язує нам руки. Реалізую своє життя в часі. Реалізуюся тепер і лише тепер. Усі це знаємо, навіть якщо не думаємо про це. Перебуваємо в пастці часу, і ніхто з нас не зможе втекти з неї.

Мауро Леонарді - Пів години для Бога: Введення в умову молитву

Пер. Т. Різун. - Львів: Свічадо, 2014. - 168 с.
ISBN 978-966-395-793-7

Мауро Леонарді - Пів години для Бога: Введення в умову молитву - Зміст

• ЧАСТИНА ПЕРША
  • Вступ до першої частини
  • І. Убогі духом
    • Вступні обряди, акт покаяння
  • II. Читати й медитувати
    • Богослужбове читання, Євангеліє, проповідь
  • III. Молитва за інших
    • Молитва вірних
    • 1. Молитва за Церкву (особливо за її пастирів)
    • 2. Молитва за родину
    • 3. Молитва за вбогих і хворих
    • 4. Молитва за молодих
  • IV. Полюбити волю Отця
    • Перетворення хліба й вина
  • V. Твоя молитва вислухана
    • Святе Причастя, благодарення
• ЧАСТИНА ДРУГА
  • Вступ до другої частини
  • І. Для батька двох синів
  • II. Для жінки, яка прагне влади
  • III. На створення жінки
  • IV. Для одночасно спокушуваних чоловіка й жінки
  • V. Для двох чоловіків, що працюють
  • VI. Для дівчини, яка ловить моменти, і для тієї, яка цього не робить
  • VII. Для тих, хто не хоче вранці прокидатися
  • VIII. Для того, хто вірить
• Молитва перед медитацією
• Молитва після медитації
• Бібліографія