Ні, мені таки треба полегшити душу і написати, як воно так сталося, що в монастирі Пресвятої Богородиці у Золотих Пагорбах між білосніжну отару затесалася чорна вівця. Усе почалося з того, що я написала для свого шефа, видавця й головного редактора великого чиказького жіночого журналу, вдалий репортаж, за який він заплатив надзвичайно високий гонорар. Уже тільки це мало б мене насторожити...
Зі слова «дитинко» не варто робити висновки, що в мене були з шефом якісь шури-мури... Просто я була наймолодша в редакції. І саме тому він міг зробити мені таку фатальну пропозицію. Я вже хотіла встати, як він енергійно змусив мене знову сісти.
«Скажіть-но, Ви ж ірландка? Ваше прізвище...», — «Мій дідуньо й бабуня були родом з Корку, мої батьки — вже з Чикаго, я — корінна американка!» — сказала я гордо. Він широко усміхнувся.
«Не будьте такою вразливою, дитинко... Дивлячись на Вас, ніхто не сумнівається в тому, що перед ним юна сучасна дама. Саме тому, що Ви католичка до останньої волосинки, я дам Вам завдання, яке зробить Вас знаменитою, якщо правильно до нього візьметеся».
Марія Консілія Лякотта - Вхід заборонено – клявзура
Книжка розповідає про молоду журналістку, яка, дізнавшись, що відома кіноакторка вступила в монастир, вирішує на якийсь час залишити роботу та вступити в монастир і собі, щоб довідатися, чому акторка вибрала такий шлях, а потім написати про це репортаж для популярного жіночого журналу. У монастирі журналістка уважно придивляється до монахинь, намагаючись впізнати колишню акторку, і починає замислюватися над багатьма питаннями, які рано чи пізно постають перед кожною людиною...
Колишня журналістка переосмислює свої стосунки з Богом, з людьми, неодноразово питає себе, де ж її місце в житті, і врешті знаходить відповідь на це питання.
Категории:
Благодарю сайт за публикацию:
