Подворняк - Недоспівана пісня

Варшава спала своїм тихим і спокійним сном. Вулиці її були ще порожні, лише де-не-де проходили якісь незнайомі поодинокі люди, навіть не оглядаючись. Проїздили з гуркотом порожні ще трамваї. Блискали натягнутими дротами і ховалися на завороті сивих будинків. Хідники були мокрі від нічної вологости, якої ще ніхто не встиг розтоптати. А великі червоні квіти, що росли здовж Краківського Передмістя, низько зігнули свої ніжні, покриті росою, пелюстки і також ще дрімали.

Не спало лише сонце. Воно десь далеко за парком сходило й кидало свої перші золоті проміння на стрімкі костельні вежі. Не спали також голуби, які сірим табуном підносилися над містом, звивалися в ранковому тумані, а потім опускалися над самі будинки і кружляли вже над блискучою Вислою.

І Юрко, молодий юнак, робітник невеличкої кравецької робітні, також не спав. Він устав дуже рано, коли в вікнах лише блимнуло світло нового ранку. В його тихій кімнаті на піддашші від учора стояли готові до подорожі дві витертих валізки, а всюди тут був такий нелад, ніби пройшла буря або землетрус. На долівці валялися порозкидані старі газети, якісь шмати і того всього сміття Юрко вже не збирав. Він зачинив двері, накинув на плечі маринарку і вийшов надвір. Минув вулицю Маршалковську, Новий Світ, чомусь постояв під пам’ятником Миколи Коперніка і думав про все отут пережите, переболіле.

Михайло Подворняк – Недоспівана пісня - Повість

Вінніпег – Чікаго: Християнське видавництво «Дорога Правди», 1967. – 356 с.

Михайло Подворняк – Недоспівана пісня - Зміст

• I – XIV

• Праці того самого автора

• Пожертви на видання цієї книжки

• Видавництво «Дорога Правди» видало такі книжки