
Після публікації книжки Батьки і діти мене почали запрошувати на конференції чи семінари, де неодмінно запитували, як слід виховувати дітей або ж як стати добрими батьками. І майже завжди це мене приголомшувало, у відповідь — я мовчав.
Часом я справді вважаю себе дивною людиною, незвичайною. Знаю, що мої колеги психологи ніколи б не промовчали, навіть на мить. Але я не знаю, що відповідати, коли мене щось подібне запитують. Чи, радше, знаю занадто добре.
Тому я хотів би мати змогу поводитися як східні мудреці, які, замість відповіді, воліють деколи промовчати. Я хотів би сказати, що ці запитання некоректні. Запитання, які не заслуговують на відповідь, які передбачають часткову, якщо не фальшиву відповідь. Такими ж несправжніми, на жаль, є багато наших інтелектуалів. Здебільшого тих, які самі себе такими вважають.
Для мене, як уже добре знають ті, хто віддавна цікавиться моїми книжками, не існує ярликів, ролей, жанрів, а є лише особи. Наш час наполягає на розмові про батьків і дітей, про татів і мам, але я, натомість, наполегливо продовжую говорити про осіб: про жінок і чоловіків. Пригадаймо символ, який знаходимо у Святому Письмі: якщо дерево є добрим, воно приносить добрі плоди; якщо ж дерево є злим, злими є і його плоди. Отож, якщо ти є добрим чоловіком, то будеш і добрим батьком. Якщо ти є доброю жінкою, то будеш і доброю матір'ю. І не існує одних відповідей для батьків, а інших для матерів, є відповіді, що стосуються всього людства. Коли я дивлюся в очі тих, хто ставить неадекватні запитання, чи запитання, що передбачають зовсім іншу відповідь, мені стає сумно. Втративши відчуття правди, куди зайде це людство?
Остання новина
Цього року я не полетів у Латинську Америку. Захотів якнайглибше, якнайінтенсивніше пережити європейське щоденне життя. І, одного вечора, я зустрів менеджера. Нічого не стається випадково. Це була новорічна ніч. Нас запросили у той самий дім зустрічати Новий рік. Незадовго до півночі виникла потреба переставити деякі авта, аби звільнити місце для новоприбулих. Я сидів у самому кутку стола і на мене чекало нелегке завдання вибратися звідти. Саме тоді один чоловік, років сорока, люб'язно запропонував допомогти мені перемістити машину. Менш ніж через десять хвилин він увійшов схвильований і повідомив, що під час виконання маневру він зачепив в'їзні ворота і розбив задню фару мого авта. Чоловік був дуже засмучений і визвався компенсувати мені шкоду... У відповідь на його замішання я усміхнувся. Взагалі-то, я сам повинен був це зробити. «Жодних проблем, — відповів я. — Забудьте і більше не думайте про це. Краще відсвяткуймо нашу зустріч».
Так ми познайомилися. Тепер я — консультант на підприємстві, яким він керує.
На підприємстві
Уже кілька місяців кожного тижня я їжджу на підприємство. Це нове завдання я міг би виконувати навіть і вдома, але мені було важливо глибше пізнати середовище підприємства та осіб, які там працюють. Ми часто забуваємо, що на роботі деколи проводимо більше часу, ніж удома. Завдяки цій людині, з якою познайомився на Новий рік, я відчуваю, що увійшов у новий вимір, який мене інтелектуально сильно освіжає, щоденно стимулює мою креативність, аби шукати нові рішення з метою мотивувати персонал і керувати ним, креативність, яка вже в перші місяці значно покращила психологічну атмосферу менеджменту, за яким я наглядаю. Усі почувають себе дещо досконалішими. З користю для себе і з користю для всіх тих, що живуть біля них. Як на підприємстві, так і в родинах. Я змусив їх навчитися бути головною дійовою особою себе самих. Справжніми лідерами. Зі зниженим рівнем особистих неврозів. Здоровими. Духовно. З незвичним, неординарним поглядом на владу приймати рішення, яку вони мають. Стосовно цього у мене є мрія: створити менеджерський склад іншого ґатунку, який зміг би віднайти у духовних цінностях справжній сенс їхньої місії. Довести, як я це зробив стосовно психології, що й на підприємстві також можна і треба говорити та діяти в ім'я етики, духовности. Особа, хвора духовно, не може бути справжнім лідером. З іншого боку, у кожній сфері життя, такого життя, як воно організоване тепер у західному суспільстві, від праці до вільного часу, вдома, в родинах, у школах — всюди, я відчував завжди те саме: це людство є хворе. Чи то йдеться про священика, чи менеджера, домогосподарку чи про студента — проблема однакова: ти стоїш перед лицем людської природи, яку має кожна особа. Перед лицем її особистости. Це не є питанням розумових здібностей. Це теж не є питанням культури. А серця. Душі.
Альбісетті Валеріо — Мати здорову особистість
Пер. Т. Курилець. — Львів: Свічадо, 2013. — 80 с. (серія «Пізнай себе»).
ISBN 978-966-395-647-3, 978-966-395-224-6 (серія)
Мати здорову особистість — Зміст
-
ВВЕДЕННЯ
- Погано поставлені запитання
-
І ЧАС ВИКЛИКІВ
- Остання новина
- На підприємстві
- Дорога душі
- Обумовлення
- Внутрішня порожнеча і конформізм
- Маленький гарний виклик
- Ми всі можемо стати лідерами
- Бути справжніми й автентичними
-
II ЗДОРОВА ОСОБИСТІСТЬ
- До джерела проблем
- Усі можуть зцілитися
- Послідовні й чесні
- Бути самими собою
- Знання і мудрість
- Безграмотні в емоціях
- Глибокий внутрішній спокій
- Пізнати власні обмеження
- Пізнати власні межі
- Мотивація і життєздатність
-
III ВРІВНОВАЖИТИ ОСОБИСТІСТЬ
- Емоційний вимір
- Адекватні емоції
- Потужні сили інстинкту
- Агресивність
- Бажання інтимности
- Ні поверховості
- Талановиті особистості
-
IV РИЗИКИ ВІДСУТНОСТИ УСВІДОМЛЕННЯ
- Небажання брати до уваги невідворотність смерти
- ...чинить нас слабкими, залежними
- Молитва
- Агресивні та жорстокі особистості
- Молитва
-
V ТРАНСФОРМАЦІЯ
- До чого тут Ісус?
- Обтяжливий спадок
- Бог, якому ми молимося
- Щоб нас супроводжував Бог
- Справжнє джерело духовної енергії
-
ЗАКІНЧЕННЯ
- Відрізок вічности
Категории:
Благодарю сайт за публикацию: