Головін Сергій – Що таке Біблія

На смертному ложі Вальтер Скотт, великий шотландськии поет та письменник, попросив свого друга, який не відходив від ліжка помираючого: «Будь ласка, почитай мені Книгу!» «Яку книгу?» - запитав той із готовністю. «Хіба ти не знаєш? - була відповідь. - Вона лише одна». Ішлося про Книгу, яка справді єдина може називатися книгою, бо у тому сенсі, в якому називається ця книга, жодна інша не може нею бути. Окрім того, решта книг у нас є лише тому, що існує Книга. Саме для її поширення Ян Гуттенберг винайшов 500 років тому друкарський станок. Через сто років потому Іван Федорович виготовив давньоукраїнські літери друкарського набору - знову ж, щоб друкувати Книгу, саме її.

Окрім того, більшість народів, що мешкають на Землі, мають свою писемність лише тому, що ті, хто вже читав Книгу, хотіли, щоб її прочитали й інші. У такому становищі перебуваємо й ми з вами. Саме для поширення Книги серед східноєвропейських народів іноземці-місіонери Кирило та Мефодій створили алфавіт «кирилиця», який став основою для слов'янської писемності; а навколо писемності формувалася й культура. І все це - завдяки Книзі. Пізніше було надруковано багато інших книг, зокрема тих, які критикують Книгу. Але навіть сам факт, що вони вийшли у світ, свідчать про велике значення Книги. Якби Книги не існувало, не існувало б і створеного спеціально для неї друкарського станка, і ці книги не було б на чому друкувати. Та й наскільки б не була популярною та чи інша книга в той чи інший час, жодного випадку не було, щоб якийсь бестселер перевершив наклад, яким щороку розходиться Книга.

Ця Книга посідає настільки особливе місце, що навіть не потребує назви - вона так і називається: «Книга» або, грецькою, - «Біблія». Але що це за книга? Запитуючи про це, можна отримати найрізноманітніші відповіді. Одні скажуть, що це книга, яку найбільше в світі читають. Інші, що Біблія - зібрання єврейського фольклору. Треті будуть переконувати, що це - Боже Слово. Інші заявлятимуть, що Біблію написано певними людьми, щоб дурити інших. А хтось, навпаки, скаже, що це збірка мудрих висловлювань, які зібрано з усього світу для повчання нащадків. Інші ж переконують, що у Біблії зашифровано таємну мудрість людей, які досягли особливого просвітлення, а непросвітлені не спроможні зрозуміти її. Знайдуться й ті, хто наполягатиме, що Біблія - це послання космічного розуму. То ж спробуємо розібратися, що таке Біблія.

Найперше варто звернути увагу, що Біблія, по суті, - не одна книга, а ціла бібліотека, зібрання книг. Першим, що ви побачите, розгорнувши Біблію, буде зміст - список книг, які складають її. Як мінімум, там буде перелічено 66 книг. У цьому випадку на титульному аркуші буде написано «канонічні книги». Це означає, що ваше видання Біблії містить узгоджений канон - книги, які визнано стандартом (каноном) усіма християнськими церквами. Якщо ж такого напису немає, не лякайтеся, у вас нічого не відібрали. Просто додано низку єврейських текстів, які було поширено в першому столітті грецькою мовою. Ранні християни запозичили ці тексти у юдеїв ще до того, як ті визначилися зі своїм каноном. Пізніше християнський канон Старого Завіту порівняли з іудейським каноном і виявилося, що ці книги до нього не входять. Тому багато церков не визнають ці книги частиною Біблії, і для них існує особлива назва - другоканонічні, або апокрифічні книги.

У кожній бібліотеці книги розставлено по стелажах і полицях не випадково, а систематизовано за різними категоріями: за жанрами, за авторами, за хронологією, іноді - за розміром книг (на одній полиці стоять книжки в твердій палітурці, а на іншій - тонкі брошури). Так само й у Біблії. Чому, скажімо, Послання до римлян стоїть раніше за Послання до галатів? 3 цієї ж причини обидві книги розташовано на одній полиці «Листування апостола Павла», але спочатку йдуть товстіші книги, потім - тонші. Так само й на стелажі «Пророчі книги»: невеликі за обсягом (так звані «малі пророки») стоять на одній полиці, важкі («великі пророки») - на іншій.