Кафарель Анрі - На роздоріжжях любови

Читаючи цю книгу, неможливо бути байдужим, особливо, якщо ви одружені. Незважаючи на те, що автор писав її між 1945 і 1967 роками, кожен розділ книжки винятково актуальний. Завдяки педагогічному таланту отця Кафаре- ля основні істини подружнього життя легко пізнавати не лише розумом, але приймати всім єством, з усіма його прагненнями і вразливістю. Основні принципи поведінки, такі як уміння вислухати, висловитися, прийняти, уважно поставитися до людини і вибачити їй ми набуваємо з плоти і крови.

Автор цього твору — свідок епохи в Європі, зокрема, у Франції, якій було характерне повернення подружньої духовное їй, спадкоємцями якої є ми з вами. Тут він бачить появу свіжих ідей, які згодом стали класикою, однак про які нам слід завжди пам'ятати: «Любов — не великий виграш, що впав із неба, а щоденна перемога», «Щодня треба йти назустріч один одному». Аналогія поміж Божою любов’ю та взаєминами людини і Бога, про яку часом чуємо в доволі абстрактній формі, набирає у цій книзі чітких рис. Зазвичай розділи структуровані так, що бачимо: поведінка, викликана справжньою людською любов'ю, є такою ж, як і в молитві; таку поведінку знаходимо в тому, чого вчить нас віра про Божу любов.

Можливо, дехто помітить залишки культури, яка очікувала від подружжя надто багато. Однак отець Кафарель працює в напрямку, протилежному від романтичної концепції кохання. До прикладу, має сміливість стверджувати, що жоден чоловік чи дружина не може «задовольнити» свою половинку. Або ж наважується показати подібність болісної зрадженої Любови, що пережита вночі, до любови, що проявилася в страстях Христових. Ці сторінки запрошують нас бути реалістами.