Джек Коттрелл - Віра раз назавжди - Біблійна доктрина для сучасних читачів

Від самого початку християнське богослов’я розуміло походження всього сущого як створення з нічого, ex nihilo (лат. nihil — «ніщо, нічого» і ex — «з»). Деякі мислителі намагаються об’єктивізувати «ніщо» й перетворити його в «дещо». Вони вважають, що існував якийсь первинний хаос досущої матерії, який Бог просто підпорядкував Собі. Але це глибока омана. «З нічого» не може означати «з чогось». «З нічого» означає, що до створення не було нічого, крім Бога, а після створення з’явився всесвіт, який цілковито відрізняється від Бога, від Його сутності й буття. Деякі язичницькі філософи розуміють nihil як абсолютне «ніщо», у якому не існує навіть Бога. Тому вони заперечують можливість створення з нічого на підставі максими «з нічого походить лише нічого». Але це теж хибне розуміння значення nihil. «Ніщо» в розумінні творіння ex nihilo означає, що до акту створення не існувало нічого поза Богом.

Ex nihilo означає саме те, що мається на увазі у визначенні Створення: «без використання будь-якої первинної матерії», а не створення з уже наявної матерії. Є й альтернативний погляд, згідно з яким Бог використав щось первинне — наприклад, Своє буття. Відповідно, вважають, що Бог був єдиним, Хто існував до Створення, але потім якимось актом еманації чи генерації породив усесвіт зі самого Свого буття. Таке уявлення властиве деяким видам пантеїзму. Але Створення ex nihilo повністю заперечує подібні концепції: Бог не «породжує» матерію зі Свого буття. Є ще один погляд, згідно з яким первинна матерія — це якась онтологічна маса, яка вічно існувала нарівні з Богом. Прибічники цієї ідеї вважають, що Бог якось заволодів первинною онтологічною масою й перетворив її на космос — на світ, у якому ми живемо. Але й ця теорія походження, що заперечує творіння ex nihilo, неспроможна. Усесвіт, з його духовним і матеріальним вимірами, не походить із сутності Бога й не створений із якоїсь маси чи вічної матерії. Він створений із нічого, тобто ніяка первинна матерія в його створенні не використовувалась.

Багато сучасних «християнських» богословів заперечують істинне значення творіння ex nihilo. Вони навчають, що Створення не пов’язане зі справжнім походженням світу. Питання про те, чи мав усесвіт початок, здається їм неважливим. (При цьому, зрозуміло, вони негласно приймають ідею первинної матерії.) На думку таких богословів, істинне значення Створення полягає в тому, що світ перебуває в особливих стосунках із Богом — стосунках залежності. Як пише Г’юстон: «Створення — це, насамперед, учення не про походження, а про залежність від Бога» (Houston, 163). Отже, Створення ex nihilo просто означає, що світ і людство абсолютно й у всьому залежать від Бога. Ми вважаємо подібне розуміння Створення ex nihilo хибним; до того ж, воно ставить нас перед неможливим вибором. Створення ex nihilo насправді припускає і походження світу, і залежність від Бога. Факт створення, безсумнівно, означає абсолютну залежність людини й усесвіту від Бога.