Lectio divina для щоденного життя - Євангеліє від Марка

Найдавнішим євангелієм є Євангеліє від Марка, яке було написане грецькою мовою близько 70-го року після народження Христа. За свідченням Папія, евангелист Марко був учнем Павла (пор. Ді 12,12-25; 13,5-13; 15,27-39) і перекладачем Петра (пор. ІПт 5,13) та написав своє євангеліє в Римі. Тема його розповіді - радісна новина, що Ісус Христос є Сином Божим, Месією - спасителем світу (пор. Мр 1,1; 15,39). Він розповідає про життя Ісуса Христа, пов’язуючи разом історичну подію, що починається від проповіді Івана Хрестителя і завершується смертю та воскресінням Ісуса, і катехитично-керигматичний аспект, який показує шлях віри, де читача поступово вводять у розуміння, ким є Ісус, а ким учень, і як він може іти слідом за Учителем із Назарету, щоб здобути досвід життя.

Це євангеліє, що багато прислужилося для богослов'я, вважається також «євангелієм катехумена» - того, хто перебуває у пошуку ідентичності Господа, щоб розкрити його особу, його людськість і божество. З огляду на розвиток розповіді, у структурі Євангелія від Марка зазвичай виділяють дві великі частини, яким передує пролог (1,1-13) і після яких слідує епілог (16,9-20). Перша частина поступово розкриває тему таїнства Месії (1,14-8,30); друга частина зосереджується на таїнстві Сина людського, який прямує на хрест (8,31-16,8).

Є два ключові питання, на які Марко має намір відповісти у своєму євангелії. Перше - постать Ісуса, присутність його Царства у світі і закони, на яких воно базується. Друге - ким є учень і як він має слідувати за Учителем. Кожне з чотирьох євангелій ставить в центрі постать Ісуса, щоб кожна людина, ставши учнем, могла пізнати Його і слідувати за Ним його дорогою. Читаючи Євангеліє від Марка, бачимо, що евангелист не лише передає слова та описує дії Ісуса, але також показує, як по-різному реагують на це люди з натовпу, супротивники і, особливо, учні та як це змінює їх ставлення до Господа. Те саме стосується і приймання його слова, його стилю життя, і як наслідок, формування позиції віри/невіри, яку навчання Учителя провокує в серці своїх слухачів.