Мартін Боб - Особисті зустрічі з Ісусом

Боб У. Мартін - Особисті зустрічі з Ісусом

Щодня ми контактуємо з людьми. Більшість з тих, кого ми зустрічаємо, особисто незнайомі нам. Вони — безіменні обличчя у морі незначних зустрічей — поліцейський, який зупиняє наш автомобіль під час регулювання дорожнього руху, працівник пошти, який доставляє нам пошту (та рахунки!), продавець, який пробиває наші покупки в магазині та працівник банку, який приймає від нас гроші.

З іншими людьми ми взаємодіємо набагато частіше, але їхнє життя має на нас дуже незначний вплив. Сусідка, яка вигулює свого собаку, проходячи повз наш двір, дружній асистент стоматолога, механік, який замінює мастило у нашому автомобілі, або ранковий бариста у місцевій кав’ярні — навряд чи хто з них кардинально змінює хід нашого життя.

Проте, деякі люди мають на нас великий вплив; вони допомагають формувати та прокладати шлях у життя. Шкільні вчителі, спортивні тренери, пастори та священики, батьки та брати і сестри, дядьки та тітки — ці люди відіграють певну роль у формуванні нашого характеру, у тому, що ми обираємо, у кар’єрі до якої ми прагнемо. Згадую свого вчителя на ім’я містер Коннеллі. Я був тоді у четвертому класі. Після кожної обідньої перерви, він заспокоював клас і 20 хвилин читав нам класичну грецьку літературу, в основному це були історії стародавньої Елліністичної міфології — про Геркулеса, Мінотаврів, царів Трої та подвиги Персея. Завдяки цим спокійним моментам я полюбив історію, археологію та подорожі до різних країн. Дякую Вам за це, містер Коннеллі!

Дехто з нас стикається з такими людьми, які мають настільки сильний вплив на наше життя, що ті особисті зустрічі з ними, згадуються як переломні або доленосні моменти. Незалежно від того, чи були ці зустрічі випадковими, чи запланованими, їхній вплив цілком очевидний.

Якось мій батько розповів історію зі свого життя. Він виріс у маленькому містечку під назвою Стенлі, штат Північна Дакота. Коли йому було шість років, він поїхав зі своїм батьком — автомеханіком та продавцем компанії Ford Motor Company — у подорож до Детройту, штат Мічиган — місця, де ці автомобілі виготовлялися. Зазвичай Генрі Форд зустрічав та вітав кожного дилера, який приїздив до Детройту для того, щоб придбати та забрати автомобілі, які вони потім продаватимуть для компанії. Коли містер Форд підійшов до мого дідуся, він запитав мого батька: «Сину, ким ти станеш, коли виростеш?»

Мій батько відповів: «Я хочу стати лікарем!»

Генрі йому сказав: «Тоді вчись наполегливо і ти станеш чудовим лікарем. Але, якщо тобі колись знадобиться робота як у твого батька, просто прийди і зустрінься зі мною». І саме в той момент молодий Кріс прийняв рішення наполегливо вчитися, щоб стати успішним лікарем, проте, в деяких випадках він зізнавався, що найбільшою помилкою, яку він коли-небудь робив, було те, що він не прийняв пропозицію містера Форда!