Никодим Лукіянчук – Струмочок - Волинські акорди

Назва “Біблія” походить із грецького слова “та біблія” в множині, що по-українському дослівно означає “книги”. Цю назву збережено майже в усіх перекладах Святого Письма в значенні збірки книг, бо Біблія містить у собі 66 книг, що їх написали Божі мужі за надхнінням Святого Духа. Ті автори-священо- писці писали біблійні книги в різних часах і належали до різноманітних суспільних верств — царів, суддів, лікарів, рибалок, пастухів, пророків, левитів тощо.

У Новому Заповіті ми знаходимо притчу про гірчичне зерно. Воно найдрібніше з усього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що небесне птаство злітається й кублиться в його віттях. Багато теологів мають помилковий погляд на цю притчу. Вони говорять, що гірчичне зерно зображає тут церкву. Пташки — це навернені грішники, які знайшли собі пристановище в церкві. Отже, церква зростає, наче те гірчичне зерно, і своїм віттям вкриває всю земну кулю. Це дуже поширений погляд, але він хибний. Тут іде мова не про церкву, але про християнство взагалі, яке розвинулося проти своєї природи в велике дерево. Це т. зв. номінальне християнство. Пташки в Слові Божому, крім голубки, постійно символізують агентів диявола. Отже птаство з повітря не означає навернених грішників, але лукавих лицемірних людей, які ховаються під Біблію для світської вигоди. Дерево цілковито виросло наприкінці віку й стало оселею демонів, сховищем усякому нечистому духові, сховищем усіх нечистих і ненавидних птахів, як про це читаємо в Книзі Об’явлення 18:2.

Так, під плащик Біблії ховається й у наші часи багато підмальованих християн, які не вірять у Бога та Його Слово.

Коли я був пастором в Українській Баптистській Церкві в Детройті, ЗДА, то там трапився такий випадок. У той час панувала велика депресія. Господарство в країні підупало, шалене безробіття й усі відчували матеріяльні злидні. Американський уряд запровадив прогібіційну систему на горілку^ цебто суворо заборонив продукувати її або імпортувати з-за кордону. В сусідній Канаді не було такого закону. Американське місто Детройт від канадійського міста Виндзор відділяє тільки річка Детройт Ривер. Мешканці тих міст могли дуже легко дістатися автобусом на протилежний бік річки. Один спекулянт взявся на блюзнірський підступ. Він зробив собі оправу великої книжки, а зверху написав: “БІБЛІЯ”. Цей підмальований християнин часто переходив границю, тримаючи під пахвою величезну “Біблію”. Погранична сторожа й митні урядовці зауважили, що він зачасто їздить до Канади. Одного разу вони запитали його: “Що ви маєте під пахвою?” “Біблію”, — була відповідь. “Відкрийте її”, — сказав урядовець. Тоді спекулянт дуже схвилювався, однак він мусів розгорнути “Біблію”. Виявилось, що то не була Біблія. В середині оправи з надписом “Біблія” була посудина такого самого розміру, наповнена канадійською горілкою . . . Цей “птах” ховався під слово “Біблія”, мов .птаство з повітря непомітно кублиться у віттях дерева, що виросло з малого гірчичного зерна.