Пайпер Джон - Зерно, що приносить рясний плід

Господь наш Ісус промовляє дуже урочисті слова: «Знову й знову запевняю вас: якщо зерно пшениці, упавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, – принесе великий урожай» (Івана 12:24). А тоді Він додає наступне: «Хто життя своє любить, той погубить його; хто ж зненавидить своє життя на цьому світі, той збереже його, щоб жити вічно» (Івана 12:25). Іншими словами, життя плідне і життя вічне походить від того, щоб вмирати, як зерно, що потрапило в землю, і ненавидіти своє життя в цьому світі. Коли я розмірковую над цим і простежую життя Адонірама Джадсона, першого американського місіонера за кордоном, мене вражає, наскільки стратегічним було те, що він «вмирав» так багато разів у так багато способів.

 

Зі Святого Письма та історії місій я все більше і більше переконуюся, що Божий задум щодо євангелізації світу та здійснення Його цілей містить у собі страждання Його служителів і місіонерів. Говорячи простіше і конкретніше, Бог задумав, щоб ці страждання були одним з важливих засобів у радісному, тріумфальному поширенні Євангелія серед усіх народів світу.

 

Нижче я хотів би навести чотири тези й одне благання, щоб кожен з вас серйозно розглянув свою роль у виконанні Великого доручення нашого Господа.

 

1. Бог бажає, щоб Євангеліє поширилося серед усіх народів.

 

2. Бог планує зробити страждання одним з ключових засобів для досягнення цієї мети.

 

3. Ми перебуваємо в історичній ситуації, що вимагає величезних місіонерських зусиль і жертовності.

 

4. Страждання Адонірама Джадсона ілюструє мету такої жертовності.

 

5. Я благаю вас стати частиною того, за що померли Джадсон і Христос.

 

Пер. з англ. – К.: Єфетов О.В., 2024. – 40 с.

ISBN 978-966-8795-74-9