Райт - Історія та есхатологія

Коли я був єпископом Дарема, в моєму кабінеті в Оклендському замку була чудова колекція книг, залишених попередніми священниками. У нас був примірник єпископа Лайтфута, перше видання «In Memoriam» Теннісона. У нас була копія власного коментаря єпископа Гендлі Моула до Послання до Римлян. І багато іншого. Але однією з моїх улюблених пам’яток, яка випала з книги, коли я шукав щось інше, була листівка, датована 1717 роком. Це було запрошення на вечірню гру в теніс в коледжі Оріел, Оксфорд, адресоване молодому чоловікові, який нещодавно вирішив відмовитися від свого попереднього пресвітеріанства й шукати англіканського рукопокладення. Тим молодим чоловіком був Джозеф Батлер, якому судилося стати одною з великих фігур теології та філософії XVIII століття. Він став єпископом Брістоля 1738 року у віці сорока шести років і був переведений до Дарема 1750 року. Там він справив велике враження, хоча прожив менше як два роки, перш ніж помер у віці 60 років.

Єпископ Батлер репрезентував старий порядок, який відходив у минуле. Цей відхід та спосіб, у який дуже різні рухи думки замінили підхід Батлера, надали особливої форми та акценту подальшим дискусіям про те, що довго називали «природною теологією». Нове формулювання цього питання збіглося, з тісно пов’язаних причин, з новими запитаннями та викликами стосовно Ісуса. Ці два набори запитань і їхній взаємозв’язок формують тему цієї книги.

Питання «природної теології» та питання «ким був Ісус?» у більшості подальших теологій були відокремлені одне від одного. Одним зі способів визначення «природної теології» може бути щось на зразок «розібратися з Богом, вивівши за дужки Ісуса». Але якщо сам Ісус був повністю людиною, а отже, справжньою частиною історичної реальності І століття, як завжди вчила церква і на чому різко наполягають сучасні критики, немає сенсу вилучати Його з «природного» світу.

Проблема тут полягає в тому, що саме поняття «історія» було зовсім не усталеним. Більші рухи культури та думки, які прокотилися Європою у XVIII столітті, мали глибокий вплив не лише на «природну теологію» та вивчення Ісуса, але й на саме поняття «історії». Оскільки я маю намір заглибитися в ці питання, щоб дослідити, чому їх розуміли саме так, і запропонувати нові способи їх плідного об’єднання, важливо зробити короткий огляд того, як це відбулося. Це торкається багатьох складних і взаємопов’язаних питань...

Райт, Ніколас Томас - Історія та есхатологія: Ісус та обіцянка природної теології

[пер. з англ.: Олена Козинець]. — Київ: Таврійський християнський інститут, 2025. — 520 с.
(Серія «Богословська освіта»).
ISBN 978-617-8295-81-3

Райт, Ніколас Томас - Історія та есхатологія - Зміст

• Передмова та подяка
• Список скорочень
• I. Природна теологія в її історичному контексті
  • 1. Падіння святині
    • Лісабон 1755 року і тріумф епікурейства
  • 2. Книга під сумнівом
    • Критична наука та Євангеліє
• II. Історія, есхатологія та апокаліптика
  • 3. Рухомі піски
    • Значення слова «історія»
  • 4. Кінець світу?
    • Есхатологія та апокаліптика в історичній перспективі
• III. Ісус і Воскресіння у єврейському світі
  • 5. Камінь, який відкинули будівельники...
    • Ісус, Храм і Царство
  • 6. Нове творіння
    • Воскресіння й епістемологія
• IV. Небезпека та перспектива природної теології
  • 7. Зламані дороговкази?
    • Нові відповіді на правильні запитання
  • 8. Чаша, що чекає
    • Природна теологія та Missio Dei
• Примітки
• Бібліографія
• Покажчик модерних авторів
• Покажчик біблійних текстів