Степняк - Штундист Павло Руденко

Липневе сонце тільки що зайшло. Довгі тіні горіхів і каштанів прибігли з полів і, ніби розплившись в просторі, наповнили повітря легкими сумерками. Але небо ще палало ясним відблиском заходу, позолочуючи білі хмари, що звисали над самим обрієм. Ясно, ніби зоря, сяяв високо хрест приходської церкви села Книші, яке розкинулося по горбах однієї з правобережних українських губерній.

Широка сільська вулиця, поросла густою травою, почала оживати. Власик, молодший син багатого Полікарпа, з Юрком, сином коваля, бавилися над самою дорогою. Старий Полікарп, розпростовуючи плечі, вийшов на задвірок хати і почав стругати нову обойму. Він працював поволі, в’яло, ніби примусово. Була неділя, він знав, що стругати сьогодні не годиться, але Полікарп не мав бажання йти за перелаз і без потреби сидіти з сусідами й молоти язиком. Як добрий господар, він рвався до кожної роботи. Дочка Галя ще зранку пішла до Карпихи і йому сумно сидіти в хаті й без потреби дивитися, як дружина порається біля печі, приготовляючи вечерю. На призьбах, помащених жовтою глиною, сиділи чоловіки й жінки й без кінця розмовляли про свої щоденні справи. І якраз тоді з самої останньої хати почулися м’які голоси гарного співу. В цьому співі було стільки святковости, стільки краси, що люди відразу збагнули, що це не звичайна собі сільська пісня. Не був це також спів церковний. У співі можна було відрізнити дзвінкі жіночі голоси, а всім же відомо, що в православній богослужбі жінки співають мало. І жодний звук цього чудового співу, що розпливався в сумерках липневого вечора, не нагадував, щоб це був спів церковний. У цьому співі було щось незвичайне, глибоке, сільське, щире, яке нагадувало ніби козацьку думу, ніби журливу бандуру українських кобзарів, які постійно бриніли під церквами в часі престольних свят. Голоси були добірні, молоді і в співі було стільки чуття і сердечносте, стільки щиросте і простоти, що навіть старий Полікарп не видержав.

С. Степняк – Штундист Павло Руденко

Повість. - З російської мови переклав Михайло Подворняк. – Чікаґо – Вінніпег, 1968: Християнське видавництво «Дорога Правди». – 248 с.

С. Степняк – Штундист Павло Руденко – Зміст

• Передмова

• Розділи I – XXVII

• УКРАЇНСЬКЕ ЄВАНГЕЛЬСЬКЕ ВИДАВНИЦТВО “ДОРОГА ПРАВДИ” ДОСІ ВИДАЛО ТАКІ КНИЖКИ

• Розділи I – XXVII

• УКРАЇНСЬКЕ ЄВАНГЕЛЬСЬКЕ ВИДАВНИЦТВО “ДОРОГА ПРАВДИ” ДОСІ ВИДАЛО ТАКІ КНИЖКИ