Шелдон - Суворе милосердя

Сільська дорога, глухата пустельна, слалася вперед, біліючи в сяйві місяця. Нею поволі рухався двомісний  спортивний МG-ТD із вимкненими фарами й опущеним верхом. Водій пильно приглядався до кожного дерева та закутка гостинця. Нечисленні будиночки сповивала темрява й тиша, оскільки було вже далеко за північ. Високо в небі завис місяць уповні. М’яке червневе повітря переповнювали пахощі квітів і молодого зела. Попереду правобіч забіліла дощата огорожа. Тут від основної дороги плавно відгалужувався невеличкий путівець. Паркан зі збитих навхрест дощок біг уздовж нього та зникав на вершині невисокого пагорба. Авто шарпнулося, потім посунулося ще на декілька ярдів і сповзло на узбіччя під великий дуб. Чоловік випростав своє довготелесе тіло й виліз із машини. Ніч була тихою, лишень легкий шелест листя над головою свідчив про ледь відчутний плин повітря. Десь неподалік раз у раз нудно та мляво валував чийсь самотній пес.

Венокен Шелдон - Суворе милосердя

Вміщено 18 раніше непублікованих листів К. С. Люїса / Шелдон Венокен; пер. з англ. О. Манько. - Львів: Свічадо, 2024.-308 с.
ISBN 978-966-938-651-9 

Венокен Шелдон - Суворе милосердя - Зміст

І. Пролог: Зновуу Ґленмерлі

II. Сяйнистий Бар'єр

III. Тінь від дерева

IV. Зустріч зі Світлом

V. Ти Цар слави

VI. ПроламуБар’єрі

VII. Смертельні замети

VIII. Дорогою горя

IX. Суворе милосердя

X. Епілог: Друга Смерть

Післямова про генезу«Суворого милосердя»