Айдлмен - Не фан

Зараз вечір четверга, і я сиджу сам-один у приміщенні церкви. Людей нема, хоча до Великодня лише кілька днів. Упродовж вихідних декілька тисяч людей прийдуть на Богослужіння, і я не уявляю, що говоритиму їм. Відчуваю, як у мені наростає напруження, коли сиджу отут у надії, що якісь ідеї проповіді спадуть на думку. Розглядаю порожні стільці довкола, сподіваючись, що на мене зійде натхнення. Натомість сходить лише піт. Витираю його з брів і дивлюсь униз. Ця проповідь має бути особливою. Є категорія людей, які приходять до церкви тільки на Різдво і на Великдень (ми називаємо їх «святковими християнами»). Я хочу бути певним, що всі вони прийдуть іще раз. Що мені сказати, аби заволодіти їхньою увагою? Як звернутися, щоб торкнутись їхніх сердець? Що такого зробити, аби вразити людей і заохотити їх знову прийти до церкви?

Та все безрезультатно. На стільці переді мною лежить Біблія. Я беру її. Уявлення не маю, де шукати відповіді. Я все своє життя вивчаю цю Книгу і не можу пригадати епізоду, що міг би вразити цих людей. Вирішую діяти так, як робив у дитинстві. Можливо, й ви теж робили це — щось подібне на гру з «Магічною кулею 8»: ставиш питання, розгортаєш Біблію і пальцем вказуєш на вірш — у тому місці й знаходиш відповідь. Нарешті у мене виникає думка: цікаво, чого навчав Ісус, коли до Нього приходила велика кількість людей. Те, що я відкрив для себе, змінило мене назавжди. Не як проповідника, а як послідовника Христа.

Я побачив, що Ісус, збираючи багато людей, часто проповідував те, що запросто могло б змусити їх піти геть. У тиші порожньої церкви я прочитав один із таких прикладів у розділі 6 Євангелія від Івана. Ісус звертається до людей, чисельність яких зросла до більш як п’яти тисяч осіб. Ще ніколи Ісус не був таким популярним. Слово про Його чудесні зцілення і духовні повчання поширилося далеко. Цей кількатисячний натовп прийшов, щоб зустрітися з Ним.

Після цілого дня повчань Ісус розуміє, що люди зголодніли, тож Він звертається до своїх учнів і питає, де всім цим людям узяти їжу. Один з учнів, Пилип, відповідає Ісусові, що навіть суми їхнього восьмимісячного прибутку не вистачило б на хліб, щоби було кожному по шматочку. З погляду Пилипа, справа була справді безнадійною. Проте інший учень, Андрій, пильно вдивляється в натовп і розповідає Ісусові про хлопця, який має п’ять хлібин та дві маленькі рибини. Ісус бере цей скромний хлопчиків обід і годує ним увесь натовп. Насправді, Біблія розповідає нам, що навіть після того, як усі наїлися досхочу, залишилося ще повно їжі в надлишку.

Кайл Айдлмен - Не фан. Стаючи істинно відданим послідовником Ісуса

Тернопіль: Християнське видавництво Кана, 2024. — 240 с.
ISBN 978-966-97797-1-7 (Християнське видавництво Кана)
ISBN 978-966-938-331-0 (Видавництво «Свічадо»)

Кайл Айдлмен - Не фан. Стаючи істинно відданим послідовником Ісуса - Зміст

• Пролог (я їх теж ніколи не читаю, але цей, будь ласка, прочитайте)
• Частина 1: Фан чи послідовник? Чесна відповідь
  • Розділ 1. З’ясування стосунків
  • Розділ 2. Релігія чи відносини з Ісусом?
  • Розділ 3. Знати про Ісуса чи бути з Ним близьким?
  • Розділ 4. Один із багатьох чи один-єдиний?
  • Розділ 5. Послідовник Ісуса чи релігійних правил?
  • Розділ 6. Ти покладаєшся на власні сили чи на силу Святого Духа?
  • Розділ 7. Відповідь на питання
• Частина 2: Запрошення йти за Ісусом (некомфортна правда)
  • Розділ 8. Запрошення для кожного
  • Розділ 9. Іди за Мною всім своїм серцем
  • Розділ 10. Зречення — повна капітуляція
  • Розділ 11. Бери свій хрест кожного дня — щоденна смерть
• Частина 3: Слідувати за Ісусом. Усюди, завжди, незважаючи ні на що
  • Розділ 12. Усюди — а якщо сюди?
  • Розділ 13. Будь-коли. А якщо зараз?
  • Розділ 14. Незважаючи ні на що. І навіть на це?
• Подяка