Більшість українців, які зараз тримають цю книгу в руках, пережили травматичні події. Автори цієї збірки теж спираються на власний досвід життя, зруйнованого війною, пандемією та іншими катастрофічними подіями.
Руйнування, яких зазнає Україна, — найгірші з часів Другої світової війни — часто називають «гуманітарною кризою». Кожен четвертий українець був вимушений залишити свою домівку і стати біженцем (або внутрішньо переміщеною особою). Насильство, якого зазнають українці на окупованих територіях, здебільшого не згадується у ЗМІ, але в тих випадках, коли інформація про знущання над цивільним населенням потрапляє до журналістів, ці репортажі справді шокують.
Християни усіх церков (окрім Російської православної церкви в Україні) часто стають мішенню для особливо жорстоких нападів, оскільки Євангелія по суті своїй суперечить ідеології «русского міра», котра, згідно з Тімоті Снайдером, ґрунтується на хибній ідеї «обраного народу», що насильством нібито очищує світ. У низці наукових і науково-популярних публікацій автори намагаються привернути увагу до страждань українських християн, але загалом нині відбувається так зване затемнення переслідувань — ситуація, коли гоніння Церкви відбуваються на тлі величезної «гуманітарної кризи».
Для багатьох євангельських християн України додатковим фактором, що погіршує їхнє становище, є відсутність однозначної позиції західних церковних лідерів. Деякі з них майже відверто повторюють гасла російської пропаганди, завдяки чому російські наративи, які стирають різницю між агресором і жертвою, доволі міцно закріпилися навіть у консервативних релігійних колах. Саме тому західні християни часто схильні сприймати Україну як одну із «сторін конфлікту», яка теж має свою частку провини. Нам дуже прикро чути наївні заклики до поступок агресору, але варто також констатувати, що така нереалістична позиція заснована на характерному тлумаченні біблійних текстів, зокрема Нагірної проповіді.
Блаженства і терор - Українська богословська відповідь на російську агресію
Ред. О. Гейченко, Р. Соловій, Є. Устінович. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2025. — 308 с.
ISBN 978-178-6412-45-4
Блаженства і терор: Українська богословська відповідь на російську агресію - Зміст
- Переднє слово
- Вступ
- Євген Устінович. «Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5:3)
- Едуард Борисов, Олександр Гейченко. «Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені» (Мт. 5:4)
- Сергій Бермас. «Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю» (Мт. 5:5)
- Станіслав Степанченко. «Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться» (Мт. 5:6)
- Іван Русин. «Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть» (Мт.5:7)
- Віталій Станкевич. «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мт. 5:8)
- Федір Райчинець. «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть» (Мт. 5:9)
- Тарас Дятлик. «Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5:10)
- Євген Устінович. [Розділ без назви]
- Список літератури
- Інформація про редакторів та авторів
Категории:
Благодарю сайт за публикацию:






Комментарии
Нині вже про інше треба