Бухінґер Рафал, отець

По п’ятьох роках понтифікату виразно бачимо що Папа Венедикт XVI - геніяльний знавець Євангелія. Майже кожна думка в його проповідях сильно закорінена в Добрій Новині Ісуса Христа. Повсякчас пригадуючи світові якусь євангельську правду чи закон, Папа показує, як наше повсякденне життя тісно базується на цих засадах. Бо Євангеліє дано Богом не лише для вивчення і роздумів над ним, а й для щоденного практичного використання в житті людини і спільноти. Лише впровадження слів Євангелія в дію веде до правдивої зустрічі людини з Богом, який є її Творцем. Часто Папа наголошує на тому, що маємо належно готуватися до певних подій, і тут згадує євангельське правило про те, що від якости підготовки залежить плідність контакту як з Богом, так і з людиною.

Цей принцип для християнина є чимось очевидним. Однак важко визначити, у чому саме полягає ця підготовка. І знову на допомогу нам поспішає Святе Письмо, в якому читаємо, що найкращою підготовкою до зустрічі з іншим є пізнання його найважливіших прагнень. Які прагнення у Папи Венедикта XVI? Чи можемо довідатись про них? На перший погляд, це видається неможливим. Однак про прагнення людини можна дізнатися. Яким чином? Проаналізувавши те, що вона говорить, коли, як і за яких обставин, до чого охоче й за різних нагод (на нинішньому етапі життя) повертається. Більшість мрій з'являються у дитинстві та юності. Деякі - згасають, інші - розвиваються впродовж усього дорослого життя і помирають разом із людиною. Ті, які збереглися до закінчення життя людини, - найважливіші.

За цим принципом можемо дізнатися про мрії Венедикта XVI, звернувшись до творів, які вийшли з-під його пера. Доступним є й перший його папський документ - енцикліка, яка розпочинається запозиченим із Євангелія реченням: Бог є любов1. У цьому документі Венедикт XVI засвідчив світу те, що для нього є найважливішим, довіривши людям свою найбільшу мрію: допомагати світові любити.