Євсевій Кесарійський - Церковна історія

Я поставив перед собою завдання описати такі події: приємство святих апостолів; те, що відбулося від часів нашого Спасителя і до наших днів; які і скільки важливих справ зроблено, згідно з розповідями, в Церкві: хто стояв на чолі найвідоміших церковних кіл і провадив їх зі славою; хто в кожному поколінні - усно чи письмово — захищав слово Боже; імена, звичаї і часи тих, які, бажаючи новизни, прийшли в царину помилок і, впроваджуючи фальшиві знання (гнозис), як розлючені вовки, безжально нищили стадо Христове; (2) також те, що сталося з усім єврейським народом після того, як вони змовилися проти нашого Спасителя; коли і під яким виглядом язичники підняли війну проти слова Божого, яку велику боротьбу свого часу вели за нього мученики, які перетерпіли тортури і пролили свою кров; потім сучасні нам свідчення і милість Спасителя нашого до всіх нас. Розпочну не інакше, як із представлення Божественного Домобудівництва, основу якого заклав Господь наш Ісус Христос. (3) Одночасно прошу людей поблажливості до моєї праці: я усвідомлюю, що виконати цю обіцянку в довершеності і повноті є понад мої сили, бо я перший берусь зараз за таке оповідання і вступаю, ніби на неходжену і непротоптану дорогу. Молю Бога бути мені провідником, і силу Христа допомагати мені в моїй роботі, тому що я не зміг знайти жодних слідів людей, які проходили до мене цією дорогою, якщо не брати до уваги найменших історій, у яких кожен по-своєму залишив часткову розповідь про пройдений ним відрізок часу: ніби вдалині високо підняті смолоскипи були голосами людей; немов звідкись зверху зі сторожової вежі нам кричать і вказують, де варто іти і як спрямовувати хід оповідання, не блукаючи й перебуваючи у безпеці· (4) Тому про все, що визнаємо гідним для нашого діла, ми зберемо свідчення в розсіяних по різних місцях, у висловах відомих людей, витягнемо необхідні показання із древніх письменників, ніби, збираючи квіти з розумових лугів, і спробуємо з’єднати їх в одне ціле за допомогою історичного оповідання, бажаючи зберегти пам’ять про приємство, якщо не всіх, то, принаймні, найбільш відомих апостолів Спасителя нашого, в тих Церквах, які користувалися і донині користуються славою.

(5) Я вважаю цю роботу своїм насущним завданням, тому що, наскільки я знаю, жоден із церковних письменників досі не спромігся таке зробити. Сподіваюся, що моя робота буде дуже корисною для тих, хто уважно прислухається до повчальних уроків історії (6) Я вже раніше у своїй «Хроніці» подав короткий нарис подій, докладну розповідь про які маю намір викласти зараз.

(7) Оповідь моя розпочнеться, як я вже сказав, з Домобудівництва Христового і пояснення Його природи: за глибиною і силою вона вища за людське розуміння. (8) Той, хто збирається писати історію Церкви, зобов’язаний почати з того часу, коли Христос - від Нього удостоїлися ми отримати і своє ім’я—поклав основу своєму Домобудівництву, більш Божественному, ніж це зд ається багатьом.