
Вже кілька років живемо у новій добі. Зламались комуністична система і лад, які обіцяли багато добра, але принесли багато зла. Обіцяли рай земний, по вінця достатку і щастя, дружбу між народами — а принесли злидні (або ще більше їх поглибили там, де вже були), взаємне відчуження, ненависть і страх. Більше того, спустошили нас внутрішньо. Атакували релігію і усяку вільну, творчу думку, проголосили тріумф матеріалізму і знищили духовні підвалини культури. Сьогодні змушені не лише відновлювати будівлі та підприємства, не лише формувати нормальний суспільно-політичний устрій. Над усе необхідним є відродження нашої людськості, бо зрештою про людину — кожну людину — йдеться в усьому цьому складному і болісному процесі економічних і політичних перетворень. Якщо забудемо про людську особу та її достоїнства, то в запалі боротьби за владу, що триває поміж окремими політичними угрупованнями, буде важити тільки сила, братимуть гору вузько усвідомлені інтереси одних за рахунок інших, знову буде ненависть і класова боротьба — навіть, якщо й воно по-іншому буде тепер називатись. Потребуємо нового, гуманістичного мислення, яке є умовою творення будь-якої культури. Мусимо навчитись побачити усю красу людськості і нею захопитись. Мусимо відійти від брехливої й підступної діалектики, яка залежно від поточних потреб ті ж самі дії одного часу схвалювала, а іншого — засуджувала. Потрібно, щоб нашою моральністю правила правда: щоб добро називалось добром, а зло — злом. Так ось і доходимо до етичної освіти. Потребуємо її усі; немає такого ладу або суспільних умов, де без неї можна було б обійтись. Можливо, однак, тривалі, болісні і виснажливі випробування, які випали державам колишнього так званого соціалістичного табору, чинять цю потребу особливо насущною. Звідси й народилась у мене ідея написання пропонованих увазі «Бесід з етики».
Шостек Анджей - Бесіди з етики
Пер. з польськ. С. Рудович. — Львів: Свічадо, 1999. — 120 с.
ISBN 966-561-109-7
Шостек Анджей - Бесіди з етики - Зміст
ПЕРЕДМОВА
- І. МОРАЛЬ - ЕТИКА - МУДРІСТЬ
- II. ЯК ЖИТИ?
- III. ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ: МОРАЛЬНО ДОБРИЙ?
- IV. ЕТИКА І ФІЛОСОФІЯ
- V. ЕТИКА І БОГОСЛОВ'Я
- VI. ЕТИКА І ЕТОЛОГІЯ. ВИЗНАЧЕННЯ ЕТИКИ
- VII. ВЧИНОК
- VIII. РІШЕННЯ
- IX. НОРМА МОРАЛІ
- Х СПІР ПРО НОРМУ МОРАЛІ: ЕВДАРТМОНІЗМ
- ХІ. МОРАЛЬ І ЩАСТЯ
- XII. СПІР ПРО НОРМУ МОРАЛІ: ДЕОНТОНОМІЗМ
- XIII. АВТОРИТЕТ І РОЗУМ
- XIV. СПІР ПРО НОРМУ МОРАЛІ: ПЕРСОНАЛІЗМ
- XV. ГІДНІСТЬ ОСОБИ І ЇЇ ПІДСТАВА
- XVI. БОГ: ФУНДАМЕНТ БУТТЯ І ОСТАТОЧНА НОРМА МОРАЛІ
- XVII. ДОБРОТА І СЛУШНІСТЬ
- XVIU. МЕТА І ЗАСОБИ
- XIX. ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО
- XX. ПРАВО - ПРИРОДНЕ ПРАВО - ПРАСУМЛІННЯ
- XXI. ЛЮДСЬКА ОСОБА - ЗАПОВІДІ - ПРИРОДНІ СХИЛЬНОСТІ
- XXII. ПРИРОДНЕ ПРАВО І ПРАВО ПОЗИТИВІ ІЕ
- XXIII. СУМЛІННЯ Й ІСТИНА
- XXIV. ЧИ ЗАВЖДИ НАЛЕЖИТЬ БУТИ СЛУХНЯНИМ СВОЄМУ СУМЛІННЮ?
- XXV. СУМЛІННЯ І ПРАВОТА
- XXVI. ЧЕСНОТА
- XXVII. КАРДИНАЛЬНІ ЧЕСНОТИ: РОЗВАЖЛИВІСТЬ І МУЖНІСТЬ
- XXVIII. КАРДИНАЛЬНІ ЧЕСНОТИ: ПОМІРКОВАНІСТЬ І СПРАВЕДЛИВІСТЬ
- XXIX. БОГОСЛОВСЬКІ ЧЕСНОТИ
- XXX. ГОЛОВНІ ВАДИ
- XXXI. ДО ДЕТАЛЬНОЇ ЕТИКИ
Категории:
Благодарю сайт за публикацию: