Траєр - Вступ до богословського тлумачення Біблії

У 1990-х роках почалися серйозні пошуки виразно богословського тлумачення Святого Письма. Френсіс Вотсон, Стівен Фаул, Кевін Ванхузер та інші автори стали на захист цього нового, але старого способу дослідження Біблії. Мета книги, яку ви тримаєте в руках, — розповісти історію й окреслити основні теми цього руху (частина І), а також розглянути деякі складні питання, щоб прояснити його майбутній напрям (частина II).

Тож частина І зосереджена здебільшого на тому, що об’єднує прихильників богословського тлумачення, натомість у частині II розглядаються деякі внутрішні аргументи руху. Однак, перш ніж ми розглянемо основні теми й проблеми богословської екзегези, нам треба трохи ознайомитися з історією її відновлення. Тому цей вступний розділ починається з короткого опису занепаду богословського тлумачення Біблії насамперед через появу «наукового біблійного критицизму». Після цього ми розглянемо Карла Варта як предтечу її відновлення. А потім зосередимося на двох групах християн, які зберегли деякі аспекти богословської екзегези та попри її сучасний занепад готові приєднатися до її відновлення. Євангельські протестанти й римо-католики поставали «між вірою та критикою» протягом левової частини XX сторіччя, але тепер деякі з них, здається, готові приєднатися до невеликої групи протестантських вчених, що прагнуть оновити богословське тлумачення Святого Письма.

Критика наукового біблійного критицизму

Екзегеза Біблії — спроба зрозуміти або витлумачити її зміст — є багатовіковою справою. Часто ми протиставляємо її ейзегезі, яка «вносить» в текст те, чого там немає, замість «виводити» (згідно з етимологією слова «екзегеза») те, про що йдеться в тексті. Задовго до наших часів протестантські реформатори Мартін Лютер і Жан Кальвін наголошували, що ранньохристиянська практика тлумачення Святого Письма часто зловживала ейзегезою. Католицька інтерпретація визнавала, що Писання має чотири сенси, або виміри, значення. Ґрунтуючись на одному буквальному значенні (наприклад, слово «Єрусалим» як реальне місто), вони шукали також три духовні сенси: 1) алегоричний, коли текст у якийсь спосіб вказує нам на Христа (наприклад, Єрусалим як церква); 2) тропологічний, або моральний, де тлумачиться значення слів для нашого життя (наприклад, Єрусалим як душа вірянина); 3) анагогічний, або майбутній, який охоплює покликання тексту на майбутні події (наприклад, Єрусалим як небесне місто, центр нового творіння). Протестантська тенденція відкидати алегорію принаймні в теорії... і натомість дотримуватися «буквального сенсу» як єдиного правильного виміру значення Писання частково є наслідком гуманізму епохи Ренесансу... Проте протестантська критика не змогла надовго утримати реформаторський підхід до Святого Письма як нову європейську норму: невдовзі настала епоха Просвітництва й нова епоха «критицизму».

Траєр, Деніел Дж. - Вступ до богословського тлумачення Біблії - Відновлення християнської практики

[пер. з англ.: Микола Леліовський]. — Київ: Таврійський християнський інститут ; ТОВ «Юрка Любченка», 2024. — 232 с. — (Серія «Богословська освіта»).
ISBN 978-617-8295-62-2

Траєр, Деніел Дж. - Вступ до богословського тлумачення Біблії - Зміст

• Подяки
• Вступ
• ЧАСТИНА 1. КАТАЛІЗАТОРИ Й СПІЛЬНІ ТЕМИ
  • 1. Відновлення минулого
  • 2. Читання в межах правил(-а)
  • 3. Читання з іншими
• ЧАСТИНА 2. НЕЗМІННІ ВИКЛИКИ
  • 4. «Грабувати єгиптян» чи робити, як вони?
  • 5. Чи варто читати Біблію з іншими текстами?
  • 6. Від «західної» академії до глобальної церкви?
• Висновок
• Рекомендована література
• Біблійний покажчик
• Предметний покажчик