Біблія – Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов

У твоїх руках, шановний читачу, перше видання сучасного перекладу канонічних книг Біблії з давньоєврейської та давньогрецької мов, розпочатого Українським Біблійним Товариством ще в 1992 році і звершеного відомими в Україні церковними і громадськими діячами спільно зі знавцем давніх мов, великим ентузіастом в галузі біблієзнавства і патріотом української мови, лауреатом Шевченківської премії, доктором богослів’я, о. Рафаїлом Турконяком.

Як відомо, кожен перекладач Біблії, як і редактори перекладу, прагнули передати не стільки, і не тільки букву оригіналу, скільки, насамперед, зміст, що вкрай складно зробити. Справа в тому, що в цій важливій і надто відповідальній справі існує потяг або до буквалізму (не лише в загальній побудові фрази, а й у порядковості слів оригіналу), або прагнення до парафразу, тобто переказу думок, чи змісту біблійного тексту, коли цілком розмиваються межі вихідного розуміння першоджерела.

Через те, що в даному перекладі і перекладач, і редактори старались дотримуватись умовної золотої середини, яку можна висловити в таких словах: перекладати слід буквально наскільки можливо, і разом з тим вільно, в межах крайньої необхідності. Це означає: не бути рабом букви, але й не розпливатись в парафразі, втрачаючи чіткість і ясність авторської оригінальної думки.

Тому ми ні на мить не забували, що це біблійний текст, натхненне Слово Самого Бога, до якого не маємо жодного права ні щось додати, ні щось відняти. Від цієї тези ми старались не відступати навіть у найменших деталях, які могли б тлумачитись якось інакше, або надто по-сучасному.

Це перше і головне, а друге: опрацьовуючи текст перекладу ми не забували й про читача, якому біблійний текст призначений і який, у більшості випадків, не має доступу до оригіналу. Іншими словами: намагались якомога «скоротити відстань» між текстом, написаним тисячі років тому, і сучасним читачем.

3 цією метою міжнародна перекладацька практика допускає використання курсиву і дужок (...) для внесення ясності в текст. При цьому хочемо зазначити, що ми старались мінімізувати необхідність в курсиві, аби в жодному разі не допустити необгрунтованого свавілля, або навіть творчої фантазії, яку можна було б трактувати двояко. Читач же має пам’ятати, що курсив — це свідчення того, що слова курсиву в оригіналі відсутні.

Крім того, усвідомлюючи, що не всі читачі мають можливість звертатись до біблійних словників, та не володіють довідковою літературою, пояснення деяких слів чи висловлювань, які важкі за змістом, складні для розуміння, та й просто цікаві, розміщуємо внизу тексту під зірочкою (*).