Щиро дякую Богові за те, що свого часу Він спрямував мою увагу на непримітне слівце **«сум’яття»**, яке щодня повторюю під час Божественної літургії. Вгризаючись у його зміст, я поступово зрозумів, що воно окреслює надзвичайно важливу сферу людського життя. Релігійні люди передусім бояться гріха. Водночас кожна людина боїться зла й нещасть, які можуть випасти на її долю. Найважче нам, однак, помітити небезпеку, яку становить **сум’яття**. Таким воно є за своєю природою: охоплює людину, і вона втрачає голову, губиться, не розуміючи, що з нею діється.
