Пророка Амоса вважають першим «письмовим пророком», тобто першим серед усіх біблійних пророків, чиї усні промови дійшли до нас у вигляді книги, підписаної його іменем. Мимоволі виникає запитання: що саме могло спонукати пророка чи його послідовників записати цей твір?
Дехто вважає, що причиною появи цієї книги стала новизна та безпрецедентність слів Амоса, адже він уперше в історії вибраного народу передвіщав цілковите його знищення. Інші пов’язують виникнення книги з тим фактом, що вкрай негативні Амосові пророцтва таки стали дійсністю. Однак цілком імовірно, що поштовхом до зміни способу комунікації (переходу від усної до письмової форми) могла стати депортація пророка з Північного царства (7:12-13), внаслідок чого його подальше служіння стало неможливим без записування пророцтв.
Хай там якою була причина запису пророчих слів, з появою цієї книги розпочинається нова доба — добаписьмових пророків. їхні слова почали записувати в книги — не просто задля збереження для наступних поколінь пам’яті про минуле, а через усвідомлення важливості для них цих текстів. Адже слова пророків, хоч і промовлені в конкретний час, мають понадчасове значення. Вони зберігають свою актуальність для всіх поколінь, включно з нашим.
Олег Правець - Книга Амоса: Науково-популярний коментар
Львів: Видавництво «Колір ПРО» 2016, 136 с.
ISBN 978-966-2501-26-1
Олег Правець - Книга Амоса: Науково-популярний коментар - Зміст
Передмова
Скорочення назв книг Біблії
Вступ
- Авторство
- Історичні рамки пророчої діяльності Амоса
- Політичний, соціальний та релігійний контексти
- Канон
- Жанр і структура книги
- Богословські теми
- Покликання на книгу Амоса в Новому Завіті
Так говорить Господь: «Я не попущу того!» Засуд Ізраїлю посеред народів (1:3 -2:16)
- Господь — захисник пригнічених і суддя агресорів! (1:3 - 2:5)
- Пророцтво проти Ізраїлю (2:6-16)
Суд над Ізраїлем (3:1-6:14)
- «Вас я знаю... тому й покараю» (3:1-2)
- Диму без вогню не буває (3:3-8)
- Проголошення суду над Самарією і Бетелом (3:9-4:3)
- «Ідіть... і ще більше грішіть» (4:4-13)
- Життя чи смерть (5:1-17)
- Темний День Господній (5:18-27)
- Горе першим, бо вони будуть перші (6:1-7)
- Не годиться згадувати ім’я Господнє (6:8-11)
- «Хіба орють волами море?» (6:12-14)
Серія видінь Амоса (7:1 - 9:10)
- Перше видіння (7:1-3)
- Друге видіння (7:4-6)
- Третє видіння (7:7-9)
- Конфлікт між пророком і священиком (7:10-17)
- Четверте видіння (8:1-3)
- Господь ніколи не забуде (8:4-10)
- Голод за слуханням слова Господнього (8:11-14)
- П’яте видіння і проголошення суду (9:1-6)
- Ізраїль серед народів: кушіїв діти (9:7-10)
Відбудова розваленого шатра Давида (9:11-15)
Питання для обговорення в групах
Бібліографія
Олег Правець - Книга Амоса: Науково-популярний коментар - Передмова
У своєму зверненні до учасників засідання Папської бібдійної комісії 23 квітня 2009 року папа-емерит Бенедикт XVI зазначив, що Святе Письмо — це душа богослов’я і джерело правдивого християнського життя. Його вивчення і тлумачення необхідні для християнської віри і життя Церкви. Знання старозавітних історій допомагає глибше зрозуміти новозавітну вістку і слугує натхенням для християнського життя. Старий Завіт — перша частина християнської Біблії — й досі залишається малозрозумілим для українського читача.
Старозавітні концепти й ідеї оповиті чималою кількістю стереотипів, до того ж побутує хибне уявлення про відірваність цих текстів від сьогодення. Однак нам, християнам, слід пам’ятати, що саме Старий Завіт, чи пак Закон, Пророки і Писання, — це сакральні тексти, на які покликалися і які цитували Ісус Христос, апостоли та ранні християни. Ба навіть євангелисти і їхні учні саме на основі старозавітних текстів доводять і пояснюють, що Ісус Христос є той, на кого чекав увесь світ. Зрештою, сам Христос у Нагірній проповіді наголосив на важливості єврейських писань: «Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити» (Мт 5:17). Іншими словами, в Новому Завіті — другій частині християнської Біблії — розвинуто, переосмислено, довершено все те, що було звіщено у Старому.
Пропонований коментар на книгу пророка Амоса — перше спільне видання Ради з питань євангелізації при Главі УГКЦ та біблістів філософсько-богословського факультету Українського католицького університету. Його мета — допомогти читачеві зрозуміти біблійний текст пророка Амоса, дізнатися про історичні обставини його діяльності, збагнути його соціальні та богословські меседжі. До того ж, сучасні наукові інтерпретації старозавітного тексту поєднано з висвітленням його актуальності.
Пророк Амос — один із перших ізраїльських пророків, хто записав свої пророцтва. Теми, які порушує цей старозавітний автор, зокрема теми зловживання владою задля власних цілей і збагачення, корупції на всіх щаблях суспільства, фальшивої духовності, соціальної несправедливості тощо, залишаються актуальними і в сьогоденні. Сподіваємося, що цей та наступні коментарі заохотять наших вірян читати старозавітні тексти і стануть доброю нагодою відкрити для себе історію спасіння давнього Ізраїля, діалог між Богом і Його народом.
Диякон Роман Завійський, декан філософсько-богословського факультету УКУ
Категории:
Благодарю сайт за публикацию:
Комментарии
Оу, работа нашего давнего