«Господи, навчи нас молитися!» Так сказали учні Ісусові. Цими словами вони визнали свою неспроможність молитися. І їм належало цього навчитися. «Вчитися молитися» — ці слова звучать дивно для нас. Якщо серце настільки не переповниться, що саме не почне молитися, то ми говоримо, що воно ніколи не «навчиться» молитися. Однак це небезпечна помилка, яка, на жаль, нині дуже поширена у християнстві, — ніби серце само собою від природи здатне молитися. За такого підходу ми ототожнюємо бажання, надії, зітхання, нарікання та радість — усе те, що природно для людського сер ця, — з молитвою.