УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК

Не обов’язково бути солдатом чи біженцем у таборі в Сирії або Конго, щоб дістати психологічну травму. Це стається з нами, з нашими друзями, рідними та сусідами. Дослідження, яке провели Центри з контролю та профілактики захворювань США, виявило: кожен п’ятий американець зазнавав сексуальних домагань у дитинстві; кожного четвертого принаймні раз у житті так били батьки, що на тілі залишався слід; кожна третя подружня пара застосовує фізичне насильство. Чверть із нас росла з родичами-алкоголіками, а кожен восьмий бачив, як його матір ударили або побили.

Для початку хочу зазначити, що найбільш біблійним підходом до проголошення Слова Божого вважаю експозиційну (роз’яснювальну) проповідь. Думаю, що вивчення Писання в малій групі також має розпочинатися з глибокого дослідження книги та її окремих уривків із використанням герменевтичних інструментів. Як при підготовці проповіді, так і в підготовці зустрічі у малій групі варто дотримуватися настанови одного з моїх учителів гомілетики: «Тримаймося тексту, як п’яний — плота». Нетвереза людина мусить на щось спертися, аби прийти додому.

Щиро дякую Богові за те, що свого часу Він спрямував мою увагу на непримітне слівце **«сум’яття»**, яке щодня повторюю під час Божественної літургії. Вгризаючись у його зміст, я поступово зрозумів, що воно окреслює надзвичайно важливу сферу людського життя. Релігійні люди передусім бояться гріха. Водночас кожна людина боїться зла й нещасть, які можуть випасти на її долю. Найважче нам, однак, помітити небезпеку, яку становить **сум’яття**. Таким воно є за своєю природою: охоплює людину, і вона втрачає голову, губиться, не розуміючи, що з нею діється.

Наш східний обряд — це безцінна спадщина і скарб Східної Церкви й усього українського народу. Він відзначається давнім походженням, глибоким змістом, великою містикою й символікою та урочистими богослужбовими церемоніями. Його творили найкращі сини й вірні нашої Східної Церкви різних часів, країн і народів. Він освячений молитвами, сльозами, жертвами святих та кров’ю мучеників. Наш обряд — це дзеркальне відображення святої віри. Він найкраще відображає душу, психіку й характер українців.

Сенсацией конкурса американской киноакадемии 2020 года стал совершенно не типичный для Голливуда фильм «Земля кочевников» (Nomadland). Его создал удивительный дуэт талантов Фрэнсис Макдорманд (продюсер, исполнительница главной роли) и Хлои Чжао (сценарист, режиссер, монтажер).

Всю свою жизнь главная героиня фильма по имени Ферн провела в небольшом городке Эмпайр, штат Невада, который образовался и жил благодаря одному предприятию — заводу по производству гипсокартона. Завод был сердцем города. Практически все горожане либо работали на нем, либо были частью его инфраструктуры.

Коли почалася Друга світова війна, бабуся Тімоті Келлера заборонила туди йти обом своїм синам. Один з них написав відмову з міркувань совісті, а його наречена так цього стидалася, що розірвала заручини. Другий син, Вільям Беверлі Келлер, познайомився з майбутньою дружиною в психіатричній лікарні, у чоловічому відділенні для надто буйних. Вільям Келлер, або інакше Вілл, полюбляв оповідати цю історію саме так. Луїза Анна Клементе працювала медсестрою, а Вілл мусив завершити строкову службу. 24 травня 1947 року, коли обом було по двадцять два, вони побрались у Вілмінгтоні, штат Делавер.