Цього року виповнюється 67-ма річниця відтоді, як у кумранських печерах, а згодом і в інших місцях поблизу Мертвого моря знайшли однойменні рукописи. Хоча минуло й чимало часу і, здавалося, в багатьох питаннях кумраністики крапки над «і» мали би бути розставлені, однак досі прогалин у дослідженні рукописів лишається більш ніж достатньо.
Кумраністика як галузь міждисциплінарного знання є на сьогодні надбанням порівняно невеликого кола країн, а саме: Ізраїлю, США, Великобританії, Франції, Німеччини, Нідерландів, меншою мірою Польщі й Росії. Україна, хоч як прикро констатувати, наразі не має власної школи кумраністики, жодного спеціалізованого курсу з кумраністики та спорідненої літератури не викладають поки в українських університетах. І це в той час, коли дослідження, приміром, біблійних текстів або раннього християнства просто немислиме без урахування кумранського матеріалу й вивчення зв’язків між відповідними текстами. Тим не менше останнім часом з’явилися й вітчизняні науковці, які, будемо сподіватися, зможуть певним чином виправити ситуацію й заповнити цю прогалину. Окрема проблема полягає й у відсутності потрібної для досліджень літератури в українських бібліотеках.
Актуальність обраної теми зумовлює потреба в узагальненні всіх попередніх і сучасних досліджень з кумраністики, котрі фокусувалися довкола таких питань, як авторство рукописів та ідентифікація місця виявлення більшості з них, тобто Кумрану. Хоч як парадоксально, але до цього часу серед численних кумранологічних публікацій немає жодного розлогого дослідження у вигляді дисертації чи монографії, присвяченого цим питанням та аналізу всіх наявних теорій і концепцій. Деякі теорії (як, наприклад, єрусалимська) заслуговують на окрему увагу, на вивчення їхньої генези та еволюції, чого знову ж таки бракує кумраністиці. Моя робота покликана стати таким історіографічним дослідженням і цим зробити свій внесок до наукової галузі.
Наукова новизна праці полягає в тому, що вперше здійснено деталізовану спробу критично систематизувати й узагальнити наявні в кумраністиці теорії й концепції щодо авторства рукописів Мертвого моря та ідентифікації Кумрану. Для створення цілісної картини максимально враховано всі відомі теорії, котрі до цього часу напрацювали дослідники. Для урізноманітнення я певним чином залучив і тексти самих рукописів, і свідчення античних істориків щодо гіпотетичних авторів манускриптів.
Віталій Черноіваненко - Кумран і рукописи Мертвого моря. Авторство, ідентифікація, історіографія
К.: ДУХ І ЛІТЕРА; 2014. - 256 с.
ISBN 978-966-378-341-3
Віталій Черноіваненко - Кумран і рукописи Мертвого моря. Авторство, ідентифікація, історіографія - Зміст
Вступ
РОЗДІЛ 1. Джерела й література
- 1.1. Джерельна база дослідження
- 1.2. Проблеми, тенденції, напрями в кумраністиці
- 1.3. Радянські й пострадянські дослідження. Стан і перспективи кумраністики в Україні
- 1.4. Закордонні дослідження кумранського й некумранського походження рукописів Мертвого моря: огляд ключових праць останніх десятиріч
РОЗДІЛ 2. Кумрано-есейська теорія як «стандартний» погляд на авторство рукописів Мертвого моря
- 2.1. Відкриття рукописів Мертвого моря й подальші знахідки
- 2.2. Перші дослідження та спроби інтерпретації рукописів
- 2.3. Кумран, рукописи Мертвого моря й античні історіографи в контексті міфологізації «есейського спадку»
- 2.4. Кумранська археологія 1950-х 1990-х рр.: результати експедицій і досліджень археологів послідовників кумрано-есейської теорії
РОЗДІЛ 3. Старі й нові теорії та концепції в кумраністиці на початку XXI століття
-
3.1. Типологізація теорій
- 3.1.1. Кумран як есейський осередок
- 3.1.2. «Ґронінґенська гіпотеза» (енохічно-есейська гіпотеза)
- 3.1.3. Християни (теорії християнських зв’язків)
- 3.1.4. Теорія вигадки (підробних манускриптів)
- 3.1.5. Караїми
- 3.1.6. Фарисеї
- 3.1.7. Садукеї
- 3.1.8. Зелоти
- 3.1.9. Аграрно-господарська установа
- 3.1.10. Караванно-перевалочний і торговельний пункт
- 3.1.11. Фортеця
- 3.1.12. Центр виробництва кераміки
- 3.1.13. Центр обробки папірусу
- 3.1.14. Центр ритуального очищення
- 3.1.15. Скептики
-
3.2. Єрусалимська теорія авторства рукописів: витоки, еволюція, дискусії
- 3.2.1. Генеза й еволюція єрусалимської теорії
- 3.2.2. Обітниця безшлюбності
- 3.2.3. Призначення й характер кумранських об’єктів
- 3.2.4. Критика гіпотези т. зв. скрипторіуму
- 3.2.5. Авторські оригінали чи копії?
- 3.2.6. «Мідний сувій»
- 3.2.7. Масада
- 3.2.8. «Концепція втечі»
- 3.2.9. Прихильники й опоненти
ВИСНОВКИ
БІБЛІОГРАФІЯ
ДОДАТОК: ПЕРЕКЛАДИ «Месіанський апокаліпсис» (4Q521), уривки
- «Сувій блаженств» (4Q525), уривки
- «Месіанський збірник» (4Q175)
- «Новий Єрусалим» (4Q554,5Q15), уривки
- Коментар на Книгу Буття (4Q252), уривки
- Коментар на Книгу Ісаї (4Q164)
- «Чотири царства». (4Q552)
- «Сектантська історія» (4Q183)
ГЛОСАРІЙ
ІНДЕКС
SUMMARY
Категории:
Благодарю сайт за публикацию:
Комментарии
Жаль, что (пока что) работы
Хоча книг по дослідженню