ЄВРЕЙСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ - Оксфордський підручник з юдаїки

Оксфордский учебник с иудаики - Уникальное академическое издание, не имеющее аналогов на русском языке

ВИЗНАЧЕННЯ напрямів опису юдаїки було складним, але повчальним завданням. Коли видавництво Oxford University Press вперше звернулося до нас із пропозицією написання цього підручника, ми розробили попередній план його змісту, аби видавництво надіслало його своїм консультантам. Цей план приблизно відповідав звичній класифікації дисциплін юдаїки, яку використовують на конференціях по всьому світу. Більшість консультантів видавництва з великим ентузіазмом сприйняли саму ідею видання такого підручника, але супроводили свої відгуки численними чітко сформульованими і переконливими рекомендаціями щодо належної класифікації різних царин юдаїки й розстановки в підручнику належних акцентів. Проблема полягала в тому, що багато які з цих рекомендацій були взаємовиключними. Питання, що виникли у зв’язку з цими суперечливими порадами і стосувалися самої суті поточних дискусій довкола предмета юдаїки, були обговорені в липні 2002 р. експертами та іншими учасниками конгресу європейських асоціацій з юдаїки в Амстердамі. На цьому конгресі стало очевидним, що загальної згоди щодо точного опису поточного стану наукових досліджень у галузі юдаїки годі й сподіватися. І ми не розраховуємо на те, що впоралися з цим завданням. Навпаки – маємо надію, що цей підручник стане спонукою до подальших плідних дискусій.

Для того, щоб цей підручник взагалі став реальністю, нам довелося прийняти кілька прагматичних рішень, і тут, мабуть, буде доцільно пояснити принципи, за якими було сформовано цю книгу. Призначення підручника – дати «моментальний знімок» поточного стану юдаїки. Він не дає прогнозів на майбутнє, хоча окремі автори й робили припущення щодо можливих майбутніх напрямів розвитку галузі. Тому ми виділили місце для тих чи інших тем, керуючись масштабами та актуальністю поточних наукових дискусій у відповідних царинах, а не прагненням віддзеркалити кожен напрямок у межах юдаїки.

Одним із наслідків такого підходу стало те, що нам довелося обмежитися лише побіжним обговоренням деяких сфер, які заслуговують на ширшу увагу, ніж теперішній інтерес із боку вузького кола науковців. Ми також не заохочували авторів розділів, присвячених центральним галузям юдаїки, про які багато писано, але мало дискутовано, виходити за межі обсягу, потрібного для висвітлення поточного стану дискусії. Прагнучи дати огляд лише сьогоднішнього стану галузі, ми відмовилися також від подання в підручнику нових визначень підгалузей юдаїки, які з часом цілком можуть набути визнання в академічних колах. Наприклад, «дослідження єврейського жіноцтва» колись, мабуть, матимуть ширший діапазон і перетворяться на «єврейські ґендерні студії», а вивчення проблем антисемітизму набуде точнішої назви «досліджень стосунків між євреями та неєвреями».

ЄВРЕЙСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ - Оксфордський підручник з юдаїки - Том І

За ред. Мартіна Ґудмена. У 2-х тт.

Пер. з англ. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. – 560 с.
ISBN 978–966–378–243–0

На обкладинці – гравюра худ. Лева Філатова «Криниця Ісака»

Original edition Th Oxford Handbook of Jewish Studies.
Martin Goodman, Jeremy Cohen and David Sorkin, eds.
(Oxford University Press, 2002)

ЄВРЕЙСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ - Оксфордський підручник з юдаїки - Том І - Зміст

Перелік авторів

МАРТІН ҐУДМЕН, ДЖЕРЕМІ КОГЕН, ДЕВІД СОРКІН - Вступне слово Переклад Наталії Комарової
ЛЕОНІД ФІНБЕРГ - Передмова до українського видання

Розділ 1. МАРТІН ҐУДМЕН - Природа юдаїки - Переклад Наталії Комарової
Розділ 2. АЛАН КУПЕР - Бібліїстика та юдаїка - Переклад Наталії Комарової
Розділ 3. МАРТІН ҐУДМЕН - Євреї та юдаїзм у період Другого Храму - Переклад Андрія Павлишина
Розділ 4. ДЖОН ДЖ. КОЛЛІНС - Література періоду Другого Храму - Переклад Романа Біляшевича
Розділ 5. СЕТ ШВАРЦ - Історіографія євреїв талмудичного періоду (70–640 рр. н. е.) - Переклад Наталії Комарової
Розділ 6. КЕТРІН ГЕЦСЕР - Класична рабиністична література - Переклад Наталії Комарової
Розділ 7. ЙОСЕФ ДАН - Наративи середньовічної єврейської історії - Переклад Ярослави Стріхи
Розділ 8. РАМ БЕН-ШАЛОМ - Середньовічне єврейство у християнському світі - Переклад Катерини Будз
Розділ 9. МАРК Р. КОГЕН - Середньовічне єврейство в мусульманському світі - Переклад Ярослави Стріхи
Розділ 10. ІСРАЕЛЬ ТА-ШМА - Рабиністична література середніх віків (1000–1492) - Переклад Наталії Комарової
Розділ 11. ТОВА РОЗЕН, ЕЛІ ЯСИФ - Дослідження середньовічної івритської літератури: основні напрями і завдання - Переклад Маргарити Єгорченко
Розділ 12. МЕЙРА ПОЛЯК - Середньовічний караїзм - Переклад Наталії Комарової
Розділ 13. САРА АБРЕВАЯ CТАЙН Сефардські та середньосхідні єврейські спільноти після 1492 року Переклад Ярослави Стріхи
Розділ 14. ЕЛІШЕВА КАРЛБАХ Європейське єврейство за ранньомодерної доби: 1492–1750 Переклад Андрія Павлишина
Розділ 15. ДЕВІД РЕХТЕР Західне та центральноєвропейське єврейство за модерної доби: 1750–1933 Переклад Катерини Будз
Розділ 16. МАЙКЛ СТАНІСЛАВСЬКИЙ Східноєвропейське єврейство за модерної доби: 1750–1939 Переклад Ольги Москаленко
Розділ 17. САУЛ ФРІДЛЕНДЕР Голокост Переклад Андрія Павлишина
Розділ 18. С. ІЛАН ТРОЕН Поселення й державність на Землі Ізраїля Переклад Андрія Павлишина
Розділ 19. ГАСЯ ДАЙНЕР Американська єврейська історія Переклад Ярослави Стріхи
Розділ 20. ПАБЛО-ІСАК ГАЛЕВІ (КІРЧУК) ІвритПереклад Олександри Тимченко

ЄВРЕЙСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ - Оксфордський підручник з юдаїки - Том ІІ

За ред. Мартіна Ґудмена

У 2-х тт. Пер. з англ.
К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. – 560 с.
ISBN 978–966–378–244–7

На обкладинці – гравюра худ. Лева Філатова «Жезл Мойсея»

ЄВРЕЙСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ - Оксфордський підручник з юдаїки - Том ІІ - Зміст

Розділ 21. ҐЛЕНДА АБРАМСОН Модерна івритська література Переклад Ярослави Стріхи

Розділ 22. СЕСИЛЬ КУЗНІЦ Їдишезнавство Переклад Ярослава Карп'юка

Розділ 23. ОРА (РОДРІҐЕ) ШВАРЦВАЛЬД Дослідження єврейсько-іспанської мови Переклад Ярослава Карп'юка
Розділ 24. ДЖЕФРІ ХАН Єврейсько-арабська та єврейсько-перська мови Переклад Ярослава Карп'юка
Розділ 25. ІЛАН СТАВАНС Інші літератури єврейської діаспори після 1492 року Переклад Ярослави Стріхи
Розділ 26. Б. С. ДЖЕКСОН, Б. ЛІФШИЦ, А. ҐРЕЙ, Д. Б. СИНКЛЕР Галаха і право Переклад Ярослави Стріхи
Розділ 27. МАЙКЛ ФІШБЕЙН Тлумачення Біблії Переклад Ярослави Стріхи
Розділ 28. ФІЛІП С. АЛЕКСАНДЕР Містицизм Переклад Наталії Комарової
Розділ 29. ЛОУРЕНС А. ГОФМАН Єврейська літургія та єврейська наука: метод і космологія Переклад Наталії Комарової
Розділ 30. ПАУЛЬ МЕНДЕС-ФЛОР Єврейська філософія та теологія Переклад Наталії Комарової
Розділ 31. ТАЛЬ ІЛАН Єврейські жіночі студії Переклад Ярослави Стріхи
Розділ 32. СЕРДЖІО ДЕЛЛАПЕРҐОЛА Демографія Переклад Наталії Комарової
Розділ 33. ЛІ І. ЛЕВАЙН Мистецтво, архітектура та археологія Переклад Наталії Комарової
Розділ 34. ФІЛІП В. БОЛЬМАН Музика Переклад Наталії Комарової
Розділ 35. АГУВА БЕЛКІН, ҐАД КАНАР Єврейський театр Переклад Наталії Комарової
Розділ 36. МОШЕ ЦИМЕРМАН Єврейське та ізраїльське кінознавство Переклад Наталії Комарової
Розділ 37. ВОЛЬФҐАНҐ БЕНЦ Дослідження антисемітизму Переклад Ярослави Стріхи
Розділ 38. ҐАЛІТ ХАЗАН-РОКЕМ Єврейський фольклор та етнографія Переклад Наталії Комарової
Розділ 39. ГАРВІ Е. ҐОЛЬДБЕРҐ Модерне єврейське суспільство та соціологія Переклад Наталії Комарової
ГЛОСАРІЙ
ПОКАЖЧИК

ЄВРЕЙСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ - Оксфордський підручник з юдаїки - Том ІІ - Тлумачення Біблії

КЛАСИЧНА і традиційна єврейська культура є засадничо книжною – сформованою, наповненою та трансформованою Письмом (єврейською Біблією) та його інтерпретаціями. Біблія завжди окреслювала правничі та інтелектуальні горизонти, хоча її прямі настанови були обмеженими, а подальші уточнення і коментарі – дуже розвиненими. Відтак, Письмо є визнаним і безсумнівним осердям традиційного юдаїзму, а всі його частини визнано богоданими і священними. На противагу такому сприйняттю не вщухають суперечки й дискусії про джерела і статус пізніших інтерпретацій, різні частини яких визнають то богоданими, то створеними людиною. Отже, надзвичайно важливими є зв’язки між Письмом та екзегетичною традицією, адже твердження окремих груп про те, що саме вони є носіями справжнього розуміння та інтерпретацій Письма, перетворюються на твердження, що саме вони є нащадками давнього Ізраїля і втіленням його долі. Важливість біблійних інтерпретацій для функціонування «культури Письма» визначає вирішальну роль учителя в її генеалогічному ланцюгу – і для тяглості й традиції, і для оновлення й реформації. Відповідно, близькість до засновника і його школи інтерпретації позначає єврейські текстові культури в усьому їхньому історичному розмаїтті. Нормативні настанови юдаїзму невіддільні від цього феномена, й це можна простежити також у розкольницьких чи сектантських відгалуженнях.

Паростки «текстової культури» та її перші бруньки виникають у самому Письмі. Ретельно досліджувана єврейська Біблія стала поживним ґрунтом для представників екзегетичної культури, які намагалися роз’яснити окремі слова і звороти, закони і накази, упроваджували переоцінку теологічних питань, а також здійснювали тлумачення пророцтв у контексті сучасних їм подій (Fishbane 1985). У деяких випадках нові інтерпретації долучали до оригінальних давніх пластів; інколи вони породжували нові тексти й жанри; а в деяких випадках зв’язки між текстами можна довести, лише порівнюючи їх із різними законами, завважуючи термінологічні збіги й варіації. Більше того, і з джерел, написаних по вигнанні, стає дедалі очевиднішим, що існували різні школи тлумачень зі своїми наставниками; розбіжності в культових практиках і теології породжували суперництво, адже раніші текстові правила й формули цитували й інтерпретували заради різних політичних і полемічних цілей.

Урешті, не вдаючись до технічних інтерпретаційних понять, варто сказати, що дослідження та тлумачення Тори як релігійний обов’язок і духовне заняття були дуже почесними (Fishbane 1985: 384–8; 1989: 70–1). І навіть якщо деякі пізніші рабинські інтерпретаційні напрями узгоджуються зі схожими поворотами у грецькій чи римській риториці (Daube 1949; Lieberman 1962: 47–68), можна з певністю припустити, що незмінний інтерес євреїв до тлумачення Письма має етнічні корені і що саме ізраїльське минуле заклало основи, головні напрями і моделі давньої єврейської культури ще до того, як канон Письма був остаточно сформований, і до виникнення породжених ним нових типів сприйняття та використання авторитетної традиції. Крім того, серед властивостей єврейських текстових культур, що постали з писань давнього Ізраїля, слід згадати покликання саме на авторитетні традиції для збереження ідентичності і виокремлення. Відстежуючи ці форми і моделі у затятому суперництві між сектами, помітному, зокрема, у Кумранських рукописах та зафіксованих у ранніх рабинських текстах суперечках між різними школами, не можна не погодитися з пізнішим спостереженням Спінози про те, що Письмо перетворилося на такий собі «ієрогліф» чи священий текст: те, що спочатку було плетивом божественних слів, на яких ґрунтувалися нові культурні кодифікації, перетворилося на масштабне Святе Письмо, звуки і знаки якого були ключами до Божого Одкровення. Відтак, інтерпретатор дослухається до божественних слів, які можна лише приблизно передати людськими поняттями.

2017-01-01

Категории:

Благодарю сайт за публикацию:

Комментарии

Это издание действительно не

Это издание действительно не имеет аналогов на русском языке. Это перевод оксфордского обзорного учебника по иудаике. В сжатом виде даётся обзор различных дисциплин иудаики, описывается положение науки на данный момент, приводятся основные мнения и направления в академическом мире.

Некоторые университеты даже программу jewish studies организовывают по этому учебнику.
Рекомендую всем, кто интересуется изучением иудаики на академическом уровне.