Свята Біблія – УСП - Сучасною мовою

Справжній переклад підготовлений з метою донести слово Боже до сучасного читача, користуючись ясною й доступною мовою, в той же час зберігаючи повний сенс оригінального тексту. Дане видання буде особливо корисно для тих людей, у яких виникають труднощі з розумінням або читанням Біблії українською мовою, а також дітей і тих, для кого українська мова не є мовою повсякденного спілкування.

Автори Писання, особливо автори Нового Заповіту, користуючись повсякденною мовою, показали нам, що вони керувалися бажанням ефективно передати біблійні ідеї своїм слухачам і читачам. Саме з цієї причини перекладачі даного видання дотримувалися тих самих принципів. Вони працювали над тим, щоб виразити сенс біблійного тексту в стилі, який був би простим і природним. Перекладачі користувалися мовою, яка, як правило, перешкоджає розумінню, в даному ж випадку дасть ключ для розкриття істини Письма будь-якому читачеві Біблії.

Прагнення древніх авторів до доступності та легкості розуміння було сприйнято перекладачами цього видання як гідний приклад для наслідування. Тому особлива увага була приділена тому, щоб донести до читача глибокий сенс біблійного тексту в простій і зрозумілій формі. З цією метою мову і стиль цього видання Нового Заповіту українською мовою було навмисно спрощено, з огляду на той факт, що більшість сучасних читачів далека від численних архаїзмів старих видань.

Перекладачі насамперед прагнули до того, щоб текст був доступний сучасному читачеві. Зрозуміло, при цьому точність перекладу не втрачає своєї першорядної важливості. Однак під точністю тут мається на увазі точна передача сенсу, а не сліпе відтворення застарілих мовних норм.

Даний переклад зроблений з оригінальних мов Письма. Новий Заповіт ґрунтується на тексті United Bible Societies Creek New Testament (4-е видання, 1993 p.), та Nestle-Aland Novum Testamentum Graece (27-е видання, 1993 p.). Старий Заповіт, Псалтир і Приказки перекладені з староєврейських масоретських текстів, що містяться в Biblia Hebraica Stuttgartensia (1984 г.). У деяких випадках першоджерелом є текст сувоїв, знайдених у Мертвого моря, а також Septuagint (LXX), але тільки в тих випадках, коли текст передував всім відомим староєврейським рукописам. Нечисленні текстуальні відмінності від перерахованих вище видань засновані на більш пізніх наукових дослідженнях. Перекладачі дотримувалися традицій Синодального перекладу по відношенню до імені YHWH, вживаючи слово «Господь».