Пап - Історія Закарпаття. Том І

С книгами, рекламируемыми на сайте, можно лично ознакомитьсявступив в клуб Эсхатос, или оформив заявку по целевой программе.
Пап - Історія Закарпаття. Том І
Степан Пап (1917-1990) був, мабуть, останнім представником „старої школи" закарпатських будителів духу і просвітителів, народолюбцем у прямому розумінні цього слова, який не обмежувався якоюсь однією ділянкою діяльності, а робив усе, що треба: був душпастирем, теологом, журналістом, редактором, науковцем, але, в першу чергу, свідомим українцем. Йому великим зразком був Олександр Духнович, також Августин Волошин, Павло Ґойдич та Теодор Ромжа, з якими йому довелось спілкуватися. Як і вони, він працював там, де було найважче і де його робота була найпсггрібніша.

Син селянина із села Березова Хустського району (нар. 11 березня 1917 року), він з дитинства був призвичаєний до тяжкої роботи, побожності й національної свідомості. Ще в Хуетській гімназії (1928-1936 рр.) брав активну участь у маріанській конгрегації та пластовому русі. Юридичні студії в Братиславі не закінчив через нестатки. Із Братислави він повернувся в Ужгород, де в 1941 році закінчив богословську семінарію, і того ж року єпископом Сгойкою був рукоположений на священика. Першою його парафією було с. Білки. В червні 1942 р. за активну участь у Карпатській Січі його арештовано і після грізних катувань у слідчій тюрмі та в концентраційному таборі Варюлопош угорським військовим судом засуджено на 12 років ув’язнення, яке він відбував у найбільшій і найстрашнішій в’язниці Угорщини — Ваці. Із в’язниці його було звільнено лише після визволення Ваца Червоною армією на початку 1945 року.
 

Пап Степан - Історія Закарпаття. Том І

Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001. - 560 с.
ISBN - 966-7363-75-9 Т.1-3
ISBN - 966-7363-76-7 Т.1

Пап Степан - Історія Закарпаття. Том І - Зміст

Назви Закарпаття в історії
Історики Закарпаття та їх твори
Праісторія Історичного Закарпаття    
Заселення Пряшівщини    
Найдавніші народи на Історичному Закарпатті    
Скити    
Сармати    
Ґалли-кельти    
Даки    
Карпи    
Римляни     
Германи    
Велике переселення народів    
Готи    
Гунни    
Слов’яни    
Культура слов’ян Історичного Закарпаття    
Одяг і прикраси    
Житло    
Господарство й торгівля    
Сім’я    
Релігія й письмо слов’ян    
Заселення історичного Закарпаття білими хорватами,
Давні поселення й городища на Історичному Закарпатті    
Торгові шляхи Історичного Закарпаття    
Авари — обри    
Болгари    
історичне Закарпаття в рамках держави болгар    
860-й рік. Напад закарпатців на Константинополь    
Християнство на Історичному Закарпатті    
Велика Морава в сусідстві з Історичним Закарпаттям    
Діяльність Константина-Кирила і Методія на Мораві        
Доля учнів Методія. Архиєпископ Горазд на історичному Закарпатті    
Суперечливі погляди на життєдіяльність св. Константина-Кирила і Методія на Мораві        
Тези про прихід мадярів через Закарпаття в Паннонію, заснування Мадярської держави, прийняття східного обряду в християнстві, запозичення руських слів та руської культури від русинів — першопоселенців Потисся й
Подунав’я, загарбання Потисся    
Руські князівства на Історичному Закарпатті            
Прихід мадярів    
Мадяри в ПанноніТ    
Що писали тогочасні хронологи про мадярів?    
Закарпатоукраїнський історик Михайло Лучкай про мадярські романтичні фантазії    
Закарпаття в складі Київської Русі    
Руські монастирі на території Мадярідини            
Закарпаття і хрещення Київської Русі    
Мадяри після поразки 955 року    
Руське удільне князівство в Потиссі. Мархіа Рутгенорум. Руська Країна.
Дукс Рутгенорум. Князь русинів. Руське єпископство в Потиссі    
Проблеми виникнення Мадярської держави та Історичне Закарпаття    
Внутрідержавна боротьба після смерті Стефана І    
імена-назви    
Назви свят    
Терміни-назви    
Поступове захоплення закарпатських територій мадярськими
королями після Стефана І (1238-1300)        
Нова боротьба проти руського обряду            
Вплив культури закарпатських українців на мадярів    —        
Паннонія    -    
Назва Історичного Закарпаття — Русь        
Мадярські походи на галицькі землі            
Золота булла 1222 року .Закріпачення населення            
Боротьба закарпатських русинів проти закріпачення        
„Божі суди". Варадинські регестри    
Татаро-монгольська навала    
Нові мадярські походи на галицькі землі            
Закарпаття — частина Галицько-Волинського князівства    
Закріпачення українців Закарпаття після монгольської навали    
Друге видання Золотої булли — 1267 рік    
Городища й замки на Закарпатті        
Маковицький замок    
Деякі дані про важливіші замки Закарпаття    
Загальна характеристика мадярських феодалів        
Ростислав Михайлович, князь чернігівський — князь Закарпаття
Німецькі колонії на Закарпатті    
Церкви, духовенство, єпископства на Закарпатті    
Коли на Закарпатті виникли церкви й духовенство?    
Коли було засноване Мукачівське єпископство?    
Місце перебування мукачівських єпископів    
Боротьба за мадярський трон після Арпадовичів    
Виникнення кріпацтва    
Ліквідація руського Святомихайлівського монастиря в Михайлівцях
„ та руського єпископства на Спіші    
Доба володіння Людовика (Лойоша) І (1342-1382)    
„Руська віра" на Закарпатті        
Підданство за часів Зигмунда Люксембурзького (1382-1437)    
Гусити на Закарпатті    
Воєводство Крайнянське на Закарпатті    
Волосько-румунські феодали на Закарпатті в Марамороші    
Монастир св. Миколая Чудотворця на Чернечій горі біля Мукачева.
Грушівський монастир     
Якій вищій церковній владі підлягали мукачівські єпископи і єпархія?
Чи закарпатська руська Церква була „схизматицька“?        
Князь Федір Корятович        
Чи закарпатські українці мали свою шляхту?        
Руська церква Закарпаття перед селянським повстанням у 1514 р.
Поборювання руського обряду християнства    
Єпископ та ігумен Мукачівського монастиря Лука        
Єпископ Іван (1491-1498)        
Мукачівська єпархія в 1498-1551 роках        
Важка доля „руської Церкви" Закарпаття        
Тягар „десятини"        
Перше повстання на Закарпатті        
Латинізація — це денаціоналізація    
Межі українських поселень в Потиссі                
Повстання селян проти шляхти у 1514 році        
Тріпартітум    
Становище селянства перед повстанням 1514 року    
Закріпачення підданих. „Опус Тріпартітум"—збірка законів
Іштвана Вербивція. „Дикий сейм”    
Хронологічний перегляд найважливіших подій і дат в історії' Закарпаття і у зв'язку з історією Закарпаття    
 

Пап Степан - Історія Закарпаття. Том І -  уривок з глави "Назви Закарпаття в історії"


Пишучи історію Закарпаття, вживаємо термін „Історичне Закарпаття". Якби ми вжили лише термін „Закарпаття", читач, який не знає історії Закарпаття, під цією назвою міг би розуміти лише сучасну Закарпатську область України. „Історичне Закарпаття", історію якого подаємо, — це не лише сучасна Закарпатська область чи Карпатська Україна (колишня Підкарпатська Русь). Історичне Закарпаття — це всі закарпатськоукраїнські території, споконвіку заселені українцями, а саме:
  • сучасна Закарпатська область України;
  • Пряшівщина й Татранщина аж до теперішніх середньословацьких гір включно (тепер у Словаччині);
  • Нирьщина — все середнє і нижнє Потисся з усіма притоками Тиси аж до її гирла, — історична Мархіа Рутгенорум — „Руська країна" з .дуксом рутенорум" — „вождем русинів" X ст. із західним кордоном вздовж Дунаю (тепер в Мадярщині);
  • ціле Залісся — колишня Трансільванія — Семигород (тепер у Румунії).
Ця первісна етнічна територія українців Закарпаття — це Історичне Закарпаття, заселене слов’янами — предками теперішніх українців — уже перед V ст. після Христа, тепер здебільшого змадяризоване, зрумунізоване, зісловакизоване. Але назви урочищ-готарів, топоніміка, прізвища, східний обряд релігії — руська віра, врешті археологія й історія доводять первісну українську належність населення до цих територій.
Українські вчені територію, іменовану нами Історичним Закарпаттям, називають Верхнє Потисся. Верхнє Потисся — це північно-східна частина Карпатського басейну, що займає нинішню територію Закарпатської області України, східнословацький край Чехословаччини, північну частину Саболч-Сатмарської області Угорщини і Бая-Марську область Румунії.

З тих пір, як Історичне Закарпаття заселили слов’яни — предки українського народу, його історія є історією українського народу. Українці заселяли Історичне Закарпаття без боротьби, тихо-мирно. Ані історія, ані закарпатські перекази не згадують про боротьбу, однак, не кажуть, що українців на Історичному Закарпатті не було — „по мнозіх же временах сіли суть Словени по Дунаєві, де єсть нині Угорская земля і Болгарская... Пришедше от востока Угри і устремишася через гори великія, яки прозвашася гори Угорьския, і почата воєвати на живящия ту...“ (Літопис Нестора).

Українців нищили, виганяли із земель Історичного Закарпаття, а вони захищалися і залюднювали їх вдруге, втретє, постійно. Важливо знати, що українці на Історичному Закарпатті осіли спочатку на долинах, в гори їх витісняли протягом віків. „Колись наші землі Закарпаття не обмежувалися вузьким гірським поясом; на півночі й на полудні наші території простиралися широко, заходили і в Семигородську височину, і в наддунайські краї по лівому боці Дунаю. Втрати ми понесли на заході — на пограниччю з поляками, словаками, уграми і волохами“ .

Не можна аналізувати історичною життя Закарпаття без включення до Закарпаття всіх первісно українських закарпатських земель. Це ж бо Історичне Закарпаття.

 

Категории: 

Благодарность за публикацию: 

Ваша оценка: Нет Average: 10 (2 votes)
Аватар пользователя denpon