Чепмен Ґері — Гнів — Як опанувати негативні емоції

Ґері Чепмен — Гнів. Як опанувати негативні емоції

Гнів присутній усюди. Чоловік і жінка в подружжі гніваються одне на одного, працівники злі на свого керівника. Підлітки сердяться на батьків, і навпаки. Громадяни скаржаться на владу. Телебачення щоденно транслює новини про розлючених демонстрантів, що з гнівом вигукують свої гасла. Достатньо трохи побути у великому аеропорту в той час, коли через негоду відмінили рейси, і ви побачите гнів у всій його реальності.

Багато з нас злі самі на себе. Часом ми гніваємося і водночас вважаємо, «що не повинні мати таких почуттів». Або ж ми спостерігаємо, як наші діти зовсім неадекватно виявляють свій гнів, і усвідомлюємо, що наше завдання — допомогти їм подолати негативні емоції.

Без сумніву, більшість людей «мають проблеми» з гнівом. До того ж християни завжди дуже переживають з приводу того, що і в них виникають ці сильні й непрості емоції. Чи можуть ті, хто наслідує Христа, якось виявляти свій гнів? Що нам говорить про це Біблія? Чи може гнів хоч колись бути добрим?

Якщо в пошуках відповіді на ці запитання ви заглянете в інтернет і в пошуковій сторінці наберете слово «гнів», то неодмінно знайдете безліч інформації. Проте все, що написано на цю тематику, не відповідає на два фундаментальних запитання: «Звідки походить гнів? Яка його мета?». Чому чоловіки і жінки переживають гнів? Щоб зрозуміти мету гніву, треба зрозуміти, звідки він походить; розуміння ж мети гніву потрібне нам для того, що використовувати його конструктивно.

Небагато з тих книг і статей, які таки піднімають питання походження гніву, розглядають це почуття як спосіб вижити на ранньому етапі еволюційного розвитку людини. Гнів — це наче «природний спосіб» підготувати людей до відповіді у разі небезпеки. Як спеціаліст у галузі антропології, я переконаний, що цей погляд абсолютно помилковий і зовсім не відповідає дійсності.