Чепмен Ґері - Якби ж ми це знали, перш ніж наші діти стали підлітками

Ніхто не розповідав мені, що в мозку дітей, коли вони стають підлітками, щось відбувається. До такої реальности я не був готовий. Думав, що ці сім років (між тринадцятьма і двадцятьма) будуть просто продовженням повільного, передбачуваного зростання, яке спостерігалося в дитинстві. Я не був готовий до вибухів емоцій, перепадів настрою та непередбачуваної поведінки.

Якщо ви читали мою попередню книгу «Якби ж ми знали це, перш ніж стати батьками», то вам уже відомо, що в нас із Керолін двоє дітей з різницею у віці чотири роки. Підлітками вони дуже по-різному сприймали життя, що підводить мене до фундаментального спостереження. Не існує єдиного шаблону, який можна застосувати для всіх підлітків. Однак у цьому віці в них відбуваються фізичні, емоційні та неврологічні зміни.

Усі згодні з тим, що підлітковий вік є надзвичайно важливим для переходу від дитинства до молодого дорослого життя. Рішення, ухвалені в ці роки становлення, матимуть значний вплив на все подальше життя людини. Ми всі добре знаємо, що деякі підлітки обирають деструктивний спосіб життя, який погіршує їхні когнітивні та фізичні здібності, що іноді призводить до ранньої смерти. Це одна з найбільших трагедій сучасної західної культури. Гадаю також, що більшість людей погоджуються з думкою про ключову роль батьків у житті своїх дітей-підлітків. Батьки, які жорстоко поводяться з власними дітьми або ж не беруть участи в їхньому житті, дуже негативно впливають на поведінку підлітка. Натомість батьки, які глибоко віддані одне одному і дають добрі настанови своїй дитині, справляють на неї істотний позитивний вплив.