Дабей Томас – Глибоке навернення

Дабей – Глибоке навернення – Глибока молитва

Якщо б хтось звернувся до мене з тривіяльним проханням назвати десять історичних постатей, які найбільше вплинули на моє життя (крім, звісно, Господа та Його Матері), то до мого переліку увійшли б такі особи: Августин, Тома Аквінський, Тереза Авільська, Йоан від Хреста, а також Джон Генрі Ньюмен і Ганс Урс фон Бальтазар. Щоб визначити решту чотирьох, я мусив би подумати трохи довше, але серед них точно був би той, від кого розпочнемо наші роздуми - святий Бернард Клервоський.

Цей Учитель Церкви був людиною, яка вирізнялася непересічними здібностями, блискучим розумом і винятковим красномовством. На прохання Папи він подорожував Європою як дуже обдарований перемовник. Однак насправді природні здібності Бернарда мали менше значення, ніж його святість. Приблизно у двадцятилітньому віці він вступив до Ордену цистеріянців, переконавши інших тридцять чоловіків приєднатися до нього. Більшість людей, вступаючи до релігійної спільноти, роблять це самі, нікого не вмовляючи вчинити так само.

Ченці відразу помітили, що новоприбулий юнак — виняткова особистість, і невдовзі обрали його абатом. Окрім багатьох інших позитивних рис, Бернард поєднував у собі безстрашність і делікатність, що було доволі рідкісним поєднанням. Найзворушливішою похоронною проповіддю, яку мені коли-небудь довелося чути або читати, була та, котру він виголосив на похороні свого рідного брата. Цей святий був людиною, яка володіла неймовірним даром глибокої молитви та любови до Бога, що, звісно, як це зазвичай буває, виявлялося в любові до людей, присутніх у його житті.

Промовляючи одного дня до своєї спільноти, молодий абат сказав фразу, яка шокувала мене, коли я вперше прочитав її: «Існує більше людей, які навернулися, маючи смертний гріх, і тепер живуть у благодаті, ніж побожних людей, котрі навернулися й стали ще ліпшими». Здобуваючи впродовж років життєвий досвід і роздумуючи над цими словами, я дедалі більше переконувався в їхній правдивості.

Бернард говорив, що існує більше людей, які зрікаються земського життя в смертному гріху й стані серйозного відчуження від Бога, ніж тих, хто відмовляється від дрібних провин і повсякденних гріхів. А ще менше тих, хто, розвиваючи в собі героїчну доброчесність, живуть як святі. Усвідомлення цього мало б засмутити нас, навіть якщо на щодень у нашому житті все не так. Звернімо увагу на назву цієї книжки: «Глибоке навернення / Глибока молитва». Двічі повторений тут прикметник дуже важливий.