Домашовець – Українська баптистська церква – Український баптистський рух світового масштабу

Хто тільки хотів своєму народові, який сидів у темряві духовної і політичної неволі, подати світло Божої правди, був немилосердно переслідуваний. Так постраждали мучениками ізраїльські пророки від скривавлених рук народних провідників і від своїх людей. За це, що прийшов з небесних висот на землю бути Світлом для світу, постраждав розп’яттям на хресті наш Господь Ісус Христос і в цей спосіб Він також стався жертвою вічного відкуплення людей від їхніх гріхів. Первомученика Степана вкаменували, бо він кинув яскравим світлом правди в очі єрусалимським юдеям, обманеним самоправедніс- тю і засліпленим релігійним фарисейством. Маси християн гинули в поганській римській імперії у переслідуваннях за віру в Христа та за проповідь Євангелії.

 

Перший, хто, за давнім переданням, приніс світло Христової Євангелії нашому народові на скелисті береги Дніпра, де тепер розгорнувся розлогий Київ — столиця України, був апостол Андрій, який закінчив своє життя мученичою смертю на „андріївськім хресті” в Ахаї. Пер- возванний апостол подав блаженну вістку спасіння в Христі нашому народові ще тоді, коли він у своїм поганськім марновірстві схилявся перед ідолами — „кам’яними бабами” й іншими виробами людських рук.

 

Немало труднощів з деякими племенами мав Великий князь України-Руси Володимир у ширенні християнства в своїй державі від 988 року. Прищеплення християнства серед поганської темряви забобонів знаходило завзятий опір, і не раз цей спротив був жорстокий і кривавий.

 

З тієї ж основної причини незвичайно важкий хрест переслідування несуть також українські баптисти протягом свого існування від російського царського та комуністичного окупаційних режимів, які поневолили наш народ і край — Україну.

 

Передумови

 

Візантійське християнство, прийняте в Україні при кінці десятого століття, віддзеркалювало його загальний стан у середніх віках. Воно у своїм вигляді вже було досить формальне і духовно слабке, підкорене візантійському імператорові для ширення його політичної сфери впливу на північ від Чорного моря, а не для звіщання Христової Євангелії на спасіння кожному, хто увірує й охриститься в Ім’я Ісуса Христа. Візантійського імператора, який тратив ґрунт під ногами у своїй боротьбі з Римом і з магометанами, не цікавила правдива християнізація українського народу, але він думав про політичну й економічну користь, яку міг мати з України. З тієї важливої причини на наші землі він почав слати грецьких священиків, які не знали добре або й узагалі не знали мови нашого народу, і не могли принести йому жодної користи з духовної науки Біблії. Наслідком того релігією нашого народу стало двоєвіря — християнство змішане з поганством. З другого боку, у своїй боротьбі з поганством, грецьке духовенство нищило здобутки нашої народної культури, фальшувало нашу історію, прищеплювало чужу державну ідеологію, тримало людей у темряві.

 

Тому, замість християнської любови, братерства та рівности, народ надалі ділився на князів, боярів і смердів. А серед провідних верхів надалі велися свари, міжусобиці та братовбивча війна. Церковний провід — душ- пастирі не дбали за духовний стан пастви ані за відповідний стан життя ,,мирян" (мирянин — світська людина у відрізненні від ,,духовної"), але маніпулювали ними для збагачення себе і ,,церкви", щоб будувати ,.золотоверхі храми", які потім легко грабили такі напасники, як боголюбські, татари, москвини та їм подібні.

 

Чікаґо – Морріс Плейнс: Видання Всеукраїнського євангельсько-баптистського братства, 1985. – 68 с. – Надруковано у видавництві «Післанець Правди».

 

Передмова

І. УКРАЇНСЬКА БАПТИСТСЬКА ЦЕРКВА

II. УКРАЇНСЬКИЙ БАПТИСТСЬКИЙ РУХ СВІТОВОГО МАШТАБУ