Складність цивілізаційного вибору, що здійснює сучасна Україна, спричинена внутрішньою невизначеністю суспільства стосовно бачення своєї історії, у тому числі й інтелектуальної. А тому все більш важливого значення набуває розуміння специфіки її становлення і розвитку, зокрема осмислення досвіду здійснення міжкультурних комунікацій у середньовічній і ранньомодерній Україні, коли відбувалася трансформація культурної парадигми і в процесі різноманітних політичних, соціальних і духовнокультурних змін конституювалася гетерогенна ідентичність України як європейської нації. Саме тому метою дослідження, представленого у цій книзі, стала спроба відтворення цілісності історичного поступу української духовної культури, і, насамперед, такої її важливої частини, як філософська думка, а також введення в загальну картину історичного процесу недостатньо задіяних або й вилучених із цього процесу пластів української духовнокультурної і філософської спадщини. Серед таких були до середини XX ст. і деякі ідейні пошуки книжників Княжої доби, й окремі тексти ХIV–ХVI ст., і твори мислителів КиєвоМогилянської академії. Духовна спадщина українського Середньовіччя та Ранньомодерної доби потребує в наш час не лише ґрунтовного дослідження на рівні персоналій, текстів та ідей, а й осмислення тяглости власних вітчизняних духовно-культурних традицій, з огляду на її зв’язки з візантійською і латинською патристикою Середньовіччя та постренесансною схоластикою Раннього модерну.
Важливим завданням, яке ставили перед собою автори, є необхідність подолання, на жаль, ще достатньо живучих народницьких і просвітницьких підходів до оцінки надбань філософів КиєвоМогилянської академії, та утвердження розуміння значущості схоластичної традиції у засадничому перезавантаженні української домодерної культури, набутті нею відкритості до іноземних упливів, піднесенні рівня її раціонального розвитку. Якраз недостатній рівень цього розвитку, на слушну думку іспанського філософа Карлоса Вальверде, стає причиною надмірного використання і творення міфів як засобу самовираження деяких культур. А тому, сподіваємося, наша книга посприяє усвідомленню українською інтелектуальною спільнотою вагомої ролі схоластичної традиції у формуванні української ментальності.
Новизна запропонованого дослідження полягає у тому, що аналіз розвитку середньовічної і ранньомодерної філософської думки: 1) здійснюється з урахуванням упливу на формування уявлень про філософію в культурі Княжої доби візантійської та патристичної традицій; 2) проводиться на основі осмислення важливого значення розмикання доволі ізольованого щодо Заходу простору вітчизняної культури у ХІV–XVIІ ст. і набуття нею відкритості й готовності до сприйняття інокультурних упливів; 3) розглядається на фоні внутрішньоукраїнського діалогу між представниками містичного та раціоналістичного підходів до пізнання світу і людини; 4) відносно Ранньомодерного періоду подається на загальному тлі різних течій філософії схоластики та у контексті взаємодії з тогочасним західноєвропейським духовним спадком, що під кінець XVI ст. призвело до запозичення і подальшої апропріації схоластичної моделі філософії у тій її версії, яка отримала назву другої схоластики; 5) враховує значення сформованих у розглядувані епохи патристичних та схоластичних ідей, а також української та європейської містичної традиції у формуванні філософських поглядів Григорія Сковороди.
Філософська думка України ХІ–ХVІІІ ст. - від патристики до схоластики
Київ: НАН України, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди, 2021, 627 с.
ISBN 978-966-02-9686-2
Філософська думка України ХІ–ХVІІІ ст. - від патристики до схоластики - Зміст
Передмова (Ярослава Стратій)
1. (Олександр Киричок) Розуміння філософії в українських писемних пам’ятках ХІ–ХІV ст.: патристичні витоки та історіографія концептуальних інтерпретацій
- 1.1. “Філософ” і “філософія”: проблемне поле термінологічних студій
- 1.2. Головні концептуальні підходи до тлумачення слів “філософ” і “філософія”
2. (Олександр Киричок) “Філософ” і “філософія” в українських писемних пам’ятках ХІ–XIV ст: необхідність нової постановки старого питання
- 2.1. Знову про візантійські впливи
- 2.2. Питання джерел
- 2.3. Визначення філософії
- 2.4. Головні константи києворуського розуміння філософії
3. (Олена Сирцова) Філософські питання слов’янських перекладів “Ареопагітик”
- 3.1. Ареопагітики на сучасному етапі дослідження їх атрибуції та філософських джерел
- 3.1. Сorpus Areopagiticum в слов’янській традиції
4. (Лариса Довга) Засади оцінки та вибору вчинків в українських моральних вченнях ХVII ст.
- 4.1. Джерела для дослідження
- 4.2. Характер морального вчення
- 4.3. Остаточна мета життя
- 4.4. Моральна оцінка власних учинків. Сумління
- 4.5. Остаточний вибір життєвого шляху. Воля
- 4.6. Короткий підсумок
5. (Микола Симчич) Як можлива схоластика в епоху Раннього Модерну?
- 5.1. Чим була середньовічна схоластика?
- 5.2. Схоластика і Ренесанс
- 5.3. Реформація: протестантська і католицька
- 5.4. Школа у Саламанці і питання прав людини
- 5.5. Моліна і питання свободи волі
- 5.6. Суарес і система метафізики
- 5.7. Розповсюдження жанру cursus philosophicus
- 5.8. Схоластика в КиєвоМогилянській академії
- 5.9. Висновки
6. (Микола Симчич) Вирішення актуальних теологічних проблем у могилянських трактатах “Про виникнення і зникнення” (XVII–XVIIІ ст.)
- 6.1. Загальний зміст трактатів
- 6.2. Стефан Яворський і питання про транссубстанціацію
- 6.3. Теофан Прокопович і збереження києвопечерських мощей
- 6.4. Замість висновків: “своє” і “чуже” для могилянських професорів
7. (Микола Симчич) Вчення про нескінченність у могилянських філософських курсах (XVII–XVIIІ ст.): до постановки проблеми
- 7.1. До постановки проблеми
- 7.2. Замість висновків
8. (Ярослава Статій) Інтерпретація двох модусів життя і вітального характеру пізнання у могилянських трактатах “De anima” XVII–XVIII ст.
- 8.1. Вступ
- 8.2. Інтерпретація проблеми душі у філософських курсах професорів КиєвоМогилянської академії. Вчення про життя у першому і другому актах
- 8.3. Професори КиєвоМогилянської академії про “акцидентально живе у першому і другому акті” та про структуру здатностей
- 8.4. Розуміння “інтенціонального життя” у могилянських трактатах “De anima”. “Інтенціональне життя” на рівні чуттєвої здатності
- 8.5. “Інтенціональне життя” на рівні інтелектуальної здатності. Проблема intellectio й verbum mentis
- 8.6. Висновки
9. (Роланд Піч) Григорій Сковорода та його містикометафізичне самопізнання в контексті Європейської духовної історії (короткий огляд)
- 9.1. Григорій Сковорода
- 9.2. Йоган Ґеорґ Гаман
- 9.3. Франц фон Баадер
- 9.4. На завершення
10. (Олена Сирцова) Метафізика невидимої Істи в філософії Григорія Сковороди
- 10.1. Іста – поняття і контексти
- 10.2. Иста і Начало
11. (Володимир Білодід) Тринітарна проблема у творах Григорія Сковороди
- 11.1. Джерела сковородинівського осмислення Трійці
- 11.2. Особливості тріадології Сковороди
Додатки
-
І. Теофан Прокопович. Філософський курс (фрагмегти)
- І.1. Вступ до філософського курсу (підготовка тексту та переклад Миколи Симчича)
- І.2. Науки фізики (підготовка тексту та переклад Ярослави Стратій)
- ІІ. Ґеоргій Кониський, Філософський курс (фрагменти) (підготовка тексту та переклад Ярослави Стратій
- ІІІ. Інокентій Ґізель, Філософський курс (фрагменти) (підготовка тексту та переклад Ярослави Стратій)
Бібліогафія
Іменний покажчик
Категории:
Благодарю сайт за публикацию:
