Галік Томаш - Пополудень християнства

Томаш Галік - Пополудень християнства - Відвага змінюватися

«Наша доба є не лише епохою змін, а й зміною епохи», — стверджує папа Франциск. Змінюються і форми релігії та їхня роль в окремих суспільствах і культурах. Секуляризація спричинила не кінець релігії, а її переміну. Хоча деякі форми релігії зазнають серйозних потрясінь, інші є настільки вітальними, що зуміли вийти за власні межі. Традиційні релігійні інституції втратили монополію на релігію. Процес глобалізації у своїй кульмінаційній фазі наштовхується на опір: посилюються прояви популізму, націоналізму та фундаменталізму. Наш світ стає дедалі більше взаємопов’язаним і водночас по-новому розділеним. У світовій спільноті християн нема єдности, проте сьогодні найбільші розбіжності існують не між окремими Церквами, а всередині них. Розбіжності у навчанні, в релігійних та політичних поглядах часто мають приховане коріння у глибших шарах психічного і духовного життя людей.

Іноді люди, які промовляють той самий Символ віри в одній церковній лаві, мають дуже різні уявлення про Бога. Переміни на сьогоднішній духовній сцені включають і падіння стіни, яка розмежовувала «віруючих» і «невіруючих»; галасливі меншини «твердих» догматичних віруючих та войовничих атеїстів опиняються на маргінесі, водночас зростає кількість людей, у чиїх думках і серцях віра (в розумінні «прадовіри») і невіра (в розумінні повного сумнівів скептицизму) — переплітаються. Я завершую цю книгу в розпал пандемії коронавірусу; навколо мене в переповнених лікарнях щодня вмирає багато хворих, а багато живих та здорових змагається з екзистенційною невпевненістю. І цей досвід порушує певність нашого світу — до тривалої кризи традиційних релігійних певностей додається криза певностей секулярних, зокрема впевнености у безумовному пануванні людини над природою і власною долею.

Становище Католицької Церк ви сьогодні багато в чому нагадує ситуацію незадовго до Реформації. Коли було виявлено нечувану кількість випадків сексуальних і психологічних зловживань, довіра до Церк ви похитнулася і виникло багато запитань стосовно всієї церковної системи. Закриті й порожні храми в час пандемії коронавірусу я сприймав як пророчий і попереджувальний знак: такою незабаром може бути дійсність Церк ви, якщо не відбудуться переміни. Певною інспірацією може бути «католицька реформація», носіями якої були такі відважні містики, як Йоан від Хреста, Тереза Авільська, Ігнатій Лойола та багато інших, які крізь свій самобутній духовний досвід збагатили як богословську рефлексію над вірою, так і видиму форму та практику Церк ви.