Християнські церкви України – До 2000-річчя Різдва Христового

Україна — багатоконфесійна держава. На її території офіційно діє понад 22 тис. релігійних організацій (громад) майже 80-и конфесій, напрямків, течій. 97,5 відсотка всіх релігійних організацій — християнського спрямування. Християнство в Україні є дійсно народною релігією.

З року в рік релігійна мережа в нашій країні зростає в середньому на 1200 одиниць. Проте зміни торкнулися не тільки кількісних показників — за роки державності України Церква перейшла на якісно новий рівень функціонування. Практично закінчено фор- мування її управлінських структур: сьогоденням Церкви, питаннями її подальшого розвитку опікуються 207 духовних центрів та управлінь. Існуючі проблеми із кадрами священнослужителів розв’язуються завдяки плідній роботі 96 вищих та середніх церковних навчальних закладів, яких за 8 років збільшилось у 5 разів. Свідченням духовного розвою Церкви є також 235 монастирів, кількість яких за роки незалежності України зросла більше ніж у четверо. На ниві доброчинності та милосердя повсякденно працюють 155 місій, що у 8 разів більше, ніж було у 1991 році.

Керівники найбільш впливових і численних християнських конфесій є членами Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, що створена за ініціативою Президента України Л.Д. Кучми.

Українська Православна Церква

Українська Православна Церква (УПЦ) свою історію веде з часів хрещення Русі у 988 році святим рівноапостольним князем Володимиром Святославовичем і створення ним Київської Митрополії.

З X ст. резиденція митрополитів спочатку знаходилася в м.Переяславі, а з 1036 року, після побудови Ярославом Мудрим Софії Київської — в м. Києві. В Х-ХІ ст.ст. створюються єпархії з центрами в Чернігові, Новгороді, Ростові, Бєлгороді, Володимир-Волинському. Всі ці єпархії входили в одну Київську' митрополію.

Хоча й існувала підпорядкованість Церкви Київської Русі Цер- кві Константинопольській, митрополит мав право діяти досить самостійно: скликати помісні собори, призначати єпископів, а іноді й судити їх.

Після спустошення Київської Русі золотоординськими завойовниками, центр Митрополії перемістився на північ. Спочатку в м.Владимир, а потім, у першій половині XIV ст., у Москву; причому і там керівники Церкви носили титул митрополитів Київських.

У 1458 році давня Руська митрополія була розділена на Московську і Київську. До Київської митрополії належали православні українських, білоруських та литовських земель. Через два століття (1686 р.) Київська митрополія була об’єднана з Руською Православною Церквою.