У знаменитій статті «Повернення сакрального? Аргумети щодо майбутнього релігії»1 Даніель Белл зазначав, що наприкінці ХУІІІ-го й на початку XIX ст. більшість мислителів гадали, що в XX ст. релігія щезне. На зламі ХІХ-ХХ століть багато хто з соціологів вважав, що релігія існуватиме не довше, ніж до початку XXI ст. «Щонайменше від часів Просвітництва більшість західних інтелектуалів чекали на смерть релігії так само нетерпляче, як стародавні євреї - на прихід Месії, - нагадують американські релігієзнавці Родні Старк і Вільям Бейнбрідж. - У пророкуванні неминучого тріумфу розуму над „забобонами” особливо відзначилися представники суспільних наук. Найвидатніші соціологи, антропологи та психологи одностайно висловлювали впевненість у тому, що їхні діти або - це вже точно - онуки побачать світанок нової ери; коли, перефразовуючи Зіґмунда Фройда, людство переросте інфантильні ілюзії релігії».2 Релігію трактували як забобон, як засіб долати різноманітні страхи, як вияв інтелектуальної обмеженості тощо.
У другій половині XX ст. дослідники демонстрували вже набагато більше оптимізму щодо майбутнього релігії. Вони навіть почали припускати, що «релігія існувала й буде існувати в усіх суспільствах і в усі часи»...3 Усупереч тому, що стверджували «володарі думок» у XIX - на початку XX ст., в останній чверті XX ст. вчені визнають: «Люди потребують Бога, щоб реалізувати свій життєвий шлях. Людина не дасть Богові померти».4 А вже на початку XXI ст. Філіп Дженкінс - автор «Наступного християнства», однієї з найгарячіше обговорюваних у релігієзнавчих колах праць, - прогнозує: «Майбутні історики майже напевно вважатимуть XXI століття століттям, коли релігія замінила собою ідеологію як головна надихаюча й руйнівна сила в людських відносинах, сила, що визначатиме ставлення людей до політичної свободи та громадських обов’язків, до державницьких ідей і, звісно, до конфліктів та воєн».
Дженкінс мав усі підстави так говорити: XX ст. істотно скорегувало погляди філософів, соціологів, історіософів на майбутнє релігії. Головними чинниками такої корекції стали: колосальні політичні катаклізми останнього сторіччя, а зокрема дві світові війни, що призвели до небачених людських втрат; вичерпаність прогресистської схеми сприйняття історії, згідно з якою людство розвивається у висхідному напрямі, хоч і робить, буває, крок назад; загострення глобальних проблем сучасності, поява і поширення зброї масового знищення, наближення екологічної катастрофи; раціоналізація й уніфікація людського життя; поглиблення й диференціація антропологічних знань, майже повсюдне прагнення повернутися до сталих архетипів, закорінених у самій природі людини. «Людство й досі потребує релігії, і головні її функції не дуже змінилися з часу льодовикового періоду, - писав на початку 1970-х рр. католицький священик, соціолог, журналіст і автор романів-бестселерів Ендрю Ґрілі. - А ті зміни, що відбулися за останні століття, роблять релігію в сучасному світі ще необхіднішою».
Крім того вже наприкінці XX ст. дослідження з генетики, нейробіології, нейропсихології, нейрохімії, нейрофармакології дали змогу нагромадити цілий корпус даних на підтвердження того, що релігія асоціюється із специфічним і постійним набором біологічних процесів. Ці дослідження, що в XXI ст. стають дедалі інтенсивніші, формують нову дисципліну - біологію релігії.
Віктор Єленський - Велике повернення - Релігія у глобальній політиці та міжнародних відносинах кінця XX - початку XXI століття
Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2013. - 504 с.
ISBN 978-966-2778-01-4
Віктор Єленський - Велике повернення – Зміст
Передмова
Вступ. Несправджені прогнози
Частина перша. Повернення релігії: початки, події та рушії
- 1. Ісламський вибух
- 2. Євангельський бум
- 3. Католицьке піднесення
- 4. Новорелігійний вибух
-
5. Релігійне відродження за «залізною завісою»
- 5.1. «Другий світ»: Церкви» суспільства, держави
- 5.2. Релігія versus квазірелігія: етапи змагання
- 6. Куди повертається релігія: деідеологізація
- 7. Глобалізація як рушій релігійного повернення
- 8. Повернення релігії і процеси націєтворення
Частина друга. Релігія, що повернулася
- 1. Християни на початку третього тисячоліття
- 2. Глобальне християнство: зсув на Південь
- 3. Глобальне християнство: пентекосталізація
- 4. Мінливе обличчя християнства: миряни і мирянки
- 5. Християни і мусульмани
-
6. Повернення релігії: США і Європа
- 6.1. Релігія у США: вітальність, плюралізм і політичний активізм
-
6.2. Західноєвропейський виняток
- 6.2.1. Кінець парафіяльної цивілізації (Франція, Італія)
- 6.2.2. «Віра без приналежності»
- 6.2.3. Релігія «від імені більшості
- 7. Центральна і Східна Європа
- 8. Америка і Європа: секуляризація, десекуляризація і теорія секуляризації
- 9. Християни в пошуках плюралізму: філософські та богословські перспективи
-
10. Повернення релігії: пробудження гігантів
- 10.1. Китай: соціальні трансформації і духовні пошуки
- 10.2. Індійський націоналізм і індійські релігії
- 10.3. Світовий буддизм: між національним і глобальним
- 11. Новітні релігії: мінливе і незмінне
Частина третя. Повернення релігії в глобальну політику та міжнародні відносини
- 1. Релігія в теорії сучасних міжнародних відносин
-
2. Релігія як інституційний ресурс світової політики
- 2.1. Релігійний центр як дійова особа глобальної політики: Римський Апостольський престол
- 2.2. Євангельські Церкви СІЛА: зовнішньополітична мобілізація
- 2.3. Церква Англії у світовій політиці
- 2.4. Московська патріархія як геополітичний гравець
-
3. Релігія і міжнародні конфлікти
- 3.1. Конфлікти на релігійному ґрунті: мусульмани й не тільки
- 3.2. Терор в ім’я релігії: кінець ЮС - початок XXI століття
-
3.3. Релігія і збройні конфлікти на посткомуністичному просторі
- 3.3.1. Боснійський вузол
- 3.3.2. Релігія під час і після російсько-чеченських воєн
-
4. Повернення релігії і релігійна свобода
- 4.1. Релігійні права людини
- 4.2. Релігійна свобода: формування сучасного розуміння
- 4.3. Релігійна свобода у світі в кінці XX - на початку XXI ст.
Частина четверта. Релігійне повернення: випадок України
- 1. Відродження напередодні відродження: релігійне піднесення в Україні 1970-80-х років
-
2. Націєтворення, релігія, політика, держава і суспільство в Україні
- 2.1. Православно-католицький конфлікт.
-
2.2. «Український проект» і православне питання
- 2.2.1. Розкол православ’я в Україні
- 2.2.2. Єдина Помісна Православна Церква: українська сага
- 2.2.3. Автокефалія для Православної Церкви в Україні: позиції сторін
- 2.3. Еклезіологія, політика і геополітика: проблема патріархату для Української Греко-Католицької Церкви
- 2.4. Релігія і політика в Україні
- 3. Релігійність українського суспільства: головні тенденції змін
Післяслово
Географічний покажчик
Іменний покажчик
Категории:
Благодарю сайт за публикацию:
