Поняття “Україна” (“Русь”). Назви території, на якій живе український народ, і самого народу змінювалися протягом століть відповідно до політичного становища й стану національної свідомости. Грецький історик Геродот (484-425 рр. доР.Х.) називає цю землю Скіфією, а місцевих мешканців — скіфами. І в «Повісти временних літ» є згадка про те, що греки називали землі уличів і тіверців по Бугу й Дніпру аж до моря “Велика Скіфія”.
Від IV ст. до Р. X. поширюється назва “Сарматія” — від іранського пле- мени сарматів, яке прийшло в Україну після скіфів. Ця назва як образне визначення стародавньої слов’янської землі, відомої в античному світі, набула популярности в XVII—XVIII ст.
В античних пам’ятках зустрічається інша назва теперішньої України-— “Роксоланія”, що походить від назви іраномовного сарматського племені роксоланів. Роксолани замешкували Північне Причорномор’я у II ст. до Р. X. - IV по Р. X. Назва “Роксоланія” відродилася в гуманістичній культурі XVI ст., завдяки їй підкреслювали давність українського народу. Дружину турецького султана Сулеймана II Великого Настю Лісовську (1505-1561), що походила з прикарпатського містечка Рогатина, називали Роксоланою.
Основна назва України, що була поширеною з давніх часів аж до XXст., — “Русь”. Літопис «Повість временних літ» у статті за 862 рік виводить її від назви варязького племені: “Пішли вони [слов’яни] на море, до варягів, до русі. Бо так звали варягів — русь, як ото одні звуться свеями, а другі.— норманами, англами, інші — готами, отак і ці”11. У трактаті Костянтина Багрянородного 949 р. окремо подаються назви дніпровських порогів “руською”, а окремо “слов’янською” мовами, причому “руські” назви найближчі до північноґерманських. Імена перших українських князів (Рюрик, Олег, Ігор, Ольга) також північноґерманського походження. У фінській мові шведи називаються “Routsi”. Можливо, фіни вивели цю назву від шведського слова “rops-menn”, мореплавці. Частина середньошведського узбережжя й зараз має назву “Rodhsin”, місце, звідки відпливали варяги.
Українські вчені Михайло Максимович, Володимир Антонович, Олександр Потебня, Михайло Грушевський дотримувалися теорії автохтонного походження назви «Русь». Вони спростовували літописну теорію на підставі того, що варягами називали не скандинавів, а загалом мореплавців- грабіжників. «Русь» виводилася з річкових назв типу «Рось». Проте аргументи цієї теорії слабші.
Спочатку назва “Русь” застосовувалася щодо племені полян і його країни довкола Києва. З поширенням Київської держави назва розповсюдилася на всю українську землю. Окремий представник народу Руси називався “русин” (у «Слові о полку Ігоревім» — русич). Галичина називалася Руським воєводством. Чужинці (напр. Павло з Алеппо) називають Україну Руссю, а українців русинами на відміну від Московії та її мешканців — московитів, москвинів або москалів.
Архиєпископ Ігор Ісіченко – Історія Христової Церкви в Україні
Акта, 2003. – 473 с.
ISBN 966-7021-72-6
Архиєпископ Ігор Ісіченко – Історія Христової Церкви в Україні – Зміст
Вступ
Розділ 1
КНЯЖА ДОБА
Віра стародавніх українців
1. Феномен поганства
2. Джерела відомостей ппро дохристиянські вірування Русі
3. Поганські боги
4. Культ
5. Міфологія
Хрещення України
1. Апостоли Христові й Україна
2. Християнство в Північному Причорномор’ї
3. Місія рівноапп. Кирила та Мефодія
4. Хрещення князя Аскольда
5. Хрещення княгині Ольги
6. Хрещення князя Володимира Великого
7. Латинські місії в Україні
Становлення Київської митрополії
1. Утворення Київської митрополії
2. Перші київські митрополити
3. Помісне право Київської митрополії
4. Візантійський обряд на Русі
5. Українці на Афоні
Церковне життя Великого князівства Київського
1. Релігійна політика київських князів
2. Єпархії
3. Монастирі
4. Шанування Пресвятої Богородиці
5. Святі княжої доби
6. Міжцерковні стосунки в княжій Україні
Падіння Києва й утрата митрополичої кафедри
1. Церква в Заліссі та зруйнування Києва
2. Татаро-монгольська навала
3. Церква в Золотій Орда
4. Переїзд київського митрополита на схід
5. Християнська Церква в Криму
Церква в Галицько-Волинській державі
1. Князь Данило Галицький
2. Утворення Галицької митрополії
3. Захоплення Галичини поляками
4. Церква на Закарпатті
5. Церква на Буковині
6. Католицизм на західноукраїнських землях
Хронологічна таблиця
Розділ 2
ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКА ЗАЙМАНІЦИНА
Православна Церква у Великому князівстві Литовському
1. Литовська митрополія
2. Флорентійська унія
3. Відокремлення Московської митрополії
4. Київські митрополити
5. Подвижники віри
6. Інші християнські визнання
Українська церква часів Реформації
1. Протестантські рухи в Україні
2. Острозький духовний центр
3. Монаше життя
4. Братський рух
5. Патріярші відвідини
Берестейська церковна унія 1596 р
1. Контрреформація в Речі Посполитій
2. Проголошення Московського Патріярхату
3. Архиєрейські собори 1590-х рр
4. Підписання унії в Римі
5. Берестейські собори 1596 р
6. Становлення уніятської митрополії
7. Беатифікація архиєпископа Йосафата Кунцевича
8. Василіянський чин
Відновлення ієрархічного устрою Київської митрополії
1. Православна Церква після Берестейського собору
2. Богословська полеміка
3. Братський рух
4. Патріярх Феофан в Україні
5. Митрополит Йов Борецький
6. Соборне життя Київської митрополії
7. Досвід святості
8. Монаше життя
Митрополит Петро Могила і його доба
1. Святитель Петро Могила
2. Суспільне служіння
3. Богослов’я
4. Шкільництво
5. “Українське бароко”
Хронологічна таблиця
Розділ 3
ПОДІЛЕНА ЦЕРКВА В ПОДІЛЕНІЙ УКРАЇНІ
Церква в гетьманській державі
1. Церковна політика українських гетьманів
2. Підпорядкування Київської митрополії Московському Патріярхові
3. Київські митрополити
4. Богословські школи
5. Подвижники віри
6. Церква на Слобожанщині
Церковне життя в Речі Посполитій: 1667-1795
1. Релігійна політика Речі Посполитої
2. Римсько-Католицька Церква після козаччини
3. Православні громади на Правобережній Україні
4. Уніятська Церква в Речі Посполитій
Синодальний період церковного життя (1720-1917)
1. Релігійна політика російських царів
2. Київські митрополити
3. Українське духовенство в Російській державі
4. Духовна освіта в Україні
5. Церковне мистецтво
6. Досвід сповідання віри і канонізація українських святих
7. Старчество
8. Переклади Святого Письма
9. Поширення протестантизму
Буковинська митрополія
1. Історія утворення Буковинської митрополії
2. Буковинська митрополія в Австрійській імперії
3. Духовна освіта на Буковині
4. Досвід святості
5. Буковинська митрополія в складі Румунської Церкви
Греко-Католицька Церква в Австрійській та Російській імперіях
1. Падіння Речі Посполитої
2. Скасування унії Катериною II
3. Нищення уніятської церкви в Росії в XIX ст
4. Львівська греко-католицька митрополія
5. Уніятська церква на Закарпатті
6. Реформа василіянського чернецтва
7. Львівський собор 1891 р
Хронологічна таблиця
Розділ 4
ЕПОХА МУЧЕНИКІВ І СПОВІДНИКІВ
Православна Церква під час визвольних змагань (1917-1921)
1. Церковні проблеми в діяльності Центральної Ради
2. Всеукраїнська Православна Церковна Рада
3. Всеукраїнський Церковний Собор 1918 р
4. Міністерство ісповідань Директорії
5. Українізація церковного життя (1919-1921 рр.)
Українська Автокефальна Православна Церква: 1921-1930
1. Всеукраїнський Церковний Собор 1921 р
2. Митрополит Василь Литовський
3. УАПЦ та інші Церкви в Україні
4. Місійне служіння УАПЦ (1921-1930)
Антицерковний терор в СССР
1. Законодавче обмеження релігійного життя
2. Переслідування християнських Церков
3. КП(б)У і Союз войовничих безбожників
4. Великий Терор 1929-1939 рр
Українські Церкви в Польщі: міжвоєнний період
1. Православні українці на території Польської держави
2. Унормування правного статусу Православної Церкви в Польщі
3. Томос 1924 р. про надання автокефалії Польській Церкві
4. Українські спільноти в складі Польської Церкви
5. Дискримінація Православної Церкви в Польщі
6. УГКЦ в міжвоєнній Польщі
8. Протестантський прозелітизм
Церковне життя в Україні часів війни: 1939-1945
1. Українські єпархії Польської Православної Церкви після окупації Польщі: 1939-1941
2. УГКЦ під час Другої світової війни
3. Канонічне завершення процесу відродження УАПЦ
4. Автономна Церква в Україні часів війни
5. Включення РПЦ до державно-політичного устрою СССР
Українські церкви в діяспорі: повоєнна доба
1. Українські Церкви в Північній Америці на початок війни
2. Організація церковного життя в таборах переміщених осіб
3. Українська Католицька Церква в діяспорі по війні
4. Українська Православна Церква в Канаді
5. Українські Православні Церкви в США
6. Соборноправний рух
Доля українських християн в СССР: 1944-1991
1. Церква й совєтська окупація України і
2. Церковна політика комуністичної влади
3. Московський Патріархат
4. Опозиційні рухи в Православній Церкві України
5. УГКЦ в катакомбах
6. Протестантські визнання в Україні
7. Ювілей хрещення Русі-України 1988 р
Хронологічна таблиця
Розділ 5
СУЧАСНЕ ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ
Церква в часи “перестройки”
1. Київський екзархат РПЦ
2. УАПЦ
3. УГКЦ
4. Римсько-Католицька Церква
5. Протестантські визнання і неорелігії
Православна Церква в незалежній Україні: 1991-2003
1. Релігійна політика уряду
2. УПЦ-МП
3. УПЦ-КП
4. УАПЦ
5. Неканонічні шляхи виходу з кризи
6. Пошук канонічних шляхів для подолання розколу
Католицька Церква в незалежній Україні
1. УГКЦ
2. Римсько-Католицька Церква
Розвиток сект і неорелігій
1. Протестантські визнання
2. Харизматичні рухи
3. Традиційні нехристиянські визнання
4. Нетрадиційні культи та неорелігії 4
5. Неопоганство
6. Сатанізм
Хронологічна таблиця
ДОДАТКИ
Хронологія київських православних митрополитів
Хронологія митрополитів УАПЦ
Хронологія митрополитів УАПЦ в діяспорі
Хронологія митрополитів УПЦ в СІЛА
Хронологія предстоятелів УПЦ в Канаді
Хронологія українських греко-католицьких митрополитів
Список скорочень
ЛІТЕРАТУРА
Загальні праці
Княжа доба
Польсько-литовська займанщина
Поділена Церква в поділеній Україні
Епоха мучеників і сповідників
Сучасне церковне життя
Категории:
Благодарю сайт за публикацию:
Комментарии
В файле pdf немхватает
Файл перекачан. ссылка