Келлер - Євангелізація у сучасному світі

Упродовж 30 років ми чули, що західне суспільство стає постхристиянським і церква має адаптуватися до віянь культури, щоб зберегти свій вплив. Всупереч цим песимістичним прогнозам християнство продемонструвало дивовижну стійкість. У Північній Америці є регіони, де велика кількість людей і далі дотримується традиційних релігійних і моральних принципів. Імовірно, правильніше було б сказати, що на сьогодні Америку не можна назвати цілком постхристиянською — у багатьох місцевостях вона радше «плямисто-християнська».

 

Однак загальне ослаблення християнського впливу на Заході незаперечне. Кожне наступне покоління стає менш релігійним і менш християнським. Понад дві третіх церков у Сполучених Штатах Америки перебувають у стані стагнації або занепаду.1 Якщо раніше віра вважалася суспільним благом або принаймні позитивним явищем, то тепер щоразу більше людей вважають, що церква шкодить суспільству і є головною перешкодою на шляху його розвитку. Традиційні християнські переконання щодо питань сексуальної орієнтації та тендеру вважаються небезпечними й такими, що обмежують основні громадянські права людей.

 

Проте замість заламувати руки через втрату впливу на культуру західного світу* ми маємо вдатися до самоаналізу, молитви й праці над встановленням нового місіонерського зв’язку із цією культурою. Нам треба формувати й проголошувати християнську віру у своєму поколінні в такий спосіб, щоб вона була зрозумілою та переконливою для людей навколо нас.

 

Основні виклики, які перешкоджають виконанню такої місії, незмінні впродовж століть. Один з них — духовна гордість. Джонатан Едвардс розмірковував, що відродження часто зупиняється через людську гордість, яка нерідко проявляється в роз’єднаності, роздробленості й клановості серед християн? Ще однією проблемою є синкретизм — це коли християни змішують свою віру з ідолами культури, у якій живуть, як, наприклад, у Книзі Суддів (Суд. 1:11-15). Звісно, християни західного світу сьогодні не піддаються спокусі буквального політеїзму, проте очевидно, що їм треба протистояти спокусі поклонятися культурним ідолам, особливо тим, які обіцяють політичну владу або соціальну значущість.

 

Окрім низки спільних рис, кожна епоха має також свої унікальні виклики. Сьогодні церкви в західному суспільстві стикаються з тим, із чим не стикалися ніколи раніше, — з культурою, яка стає щораз ворожішою до них і яка не просто нехристиянська (як у Китаї, Індії та країнах Близького Сходу), а ще й постхристиянська. Тому нам важливо зрозуміти, з якими найбільшими перешкодами ми стикаємося в умовах культури сьогодення.

 

Тернопіль: Християнське видавництво Кана, 1014. — 104 с.

ISBN 978-617-951584-3