Левченко - Біблійна герменевтика в давній українській літературі

Левченко Н. М. - Біблійна герменевтика в давній українській літературі

Біблія відіграла величезну роль у розвитку давньої української літератури, а надто зважаючи на ту обставину, що українське письменство XI–XVIII століть має переважно релігійний характер і цим істотно відрізняється від більшості тогочасних європейських літератур, наприклад, від сусідньої польської, де різноманітні релігійні елементи існували поруч зі світськими відносно рівноважно. Коли йдеться про істотний вплив Біблії на давню українську літературу, то дослідники мають на увазі не тільки численні біблійні цитати, алюзії, ремінісценції, що є у творах українських письменників XI–XVIII століть, не тільки використання книг Святого Письма Старого та Нового Заповітів як невичерпного джерела тем, сюжетів, образів та різноманітних сталих виражальних засобів, але й цілу низку питань, пов’язаних з біблійною герменевтикою, передовсім явище префігурації.

Вагу цих питань підкреслює хоча б те, що вже перша пам’ятка оригінальної української літератури – «Слово про закон і благодать» Іларіона Київського – майже повністю засновується на префігуральних образах. Численні прийоми біблійної герменевтики відіграють конститутивну роль не тільки в ділянці епідиктичного церковного красномовства, але й у полемічних трактатах, різноманітних жанрах набожної лірики, містеріях, мораліте, міраклях тощо.

Усе це зумовлює посилений інтерес істориків української літератури до питань біблійної герменевтики, чи, як колись казали, «священної філології» (philologia sacra). Наприклад, ці питання зринають у багатьох працях, присвячених пам’яткам старокиївської літератури, перш за все вже згадуваному «Слові про закон і благодать» (Людольф Мюллер та ін.), «Посланні...» Клима Смолятича, недільних проповідях Кирила Туровського тощо. Цікаві спостереження на цю тему можна знайти і в історико-літературних розвідках, які розглядають пам’ятки українського письменства XVII–XVIII століть. Так, Людмила Софронова та Поліна Лєвін наголошують на ролі префігуральних образів у структурі української шкільної драми, Богдана Криса та Лідія Сазонова порушуються питання біблійної герменевтики, коли мова заходить про українську барокову поезію, Леонід Ушкалов та Валерій Шевчук пробують з’ясувати місце та роль «священної філології» у світогляді українських письменників XVI–XVIII століть, Світлана Сухарєва й Наталія Поплавська дотично з’ясовують місце біблійної герменевтики в українській полемічній літературі, Зоряна Лановик дослідила проблеми біблійної герменевтики як особливої сфери гуманітарного знання. Особливо часто питання біблійної ноематики та евристики зринають у ході дослідження творчості Григорія Сковороди. Можна пригадати тут відповідні праці Наталії Алексеєнко, Дмитра Багалія, Юрія Барабаша, Петра Біланюка, Ірини Гузар, Елізабет фон Ердманн, Магдалини Ласло-Куцюк, Ришарда Лужного, Олега Марченка, Валерії Нічик, Григорія Сивоконя, Леоніда Ушкалова, Дмитра Чижевського, Дана Чопика, Стівена Шерера та інших. Цікаві спостереження на цю тему є також в універсальних працях Ірини Бетко та Віри Сулими, присвячених місцю та ролі Біблії в українській літературі від давнини до сьогодні.

Левченко Н. М. - Біблійна герменевтика в давній українській літературі

Монографія. Харків : Майдан, 2018. 392 с.

ISBN 978-966-372-707-3.

Левченко Н. М. - Біблійна герменевтика в давній українській літературі – Зміст

Вступ

Розділ І. Біблійна герменевтика в українській літературі як об’єкт історико-літературних студій

І. 1. Становлення і розвиток біблійної герменевтики як науки
І. 2. Вивчення біблійної герменевтики в українському літературознавстві
І. 3. Біблійна герменевтика в Харківській сковородинознавчій школі
І. 4. Герменевтична парадигма Олександра Потебні як процес сприймання – розуміння – тлумачення
І. 5. Алегорична метода тлумачення Біблії Григорієм Сковородою в рецепції Юрія Шевельова
Висновки до першого розділу

Розділ ІІ. Біблійна герменевтика в українській літературі старокиївської доби

ІІ. 1. Питання біблійної герменевтики в пам’ятках перекладної літератури ХІ–ХІІІ століть
- ІІ. 1. 1. Переклад Біблії як перший етап її тлумачення
- ІІ. 1. 2. Біблійна герменевтика в перекладних жанрах києворуської літератури
- ІІ. 1. 3. Алегорична екзегеза Біблії Філона
- ІІ. 1. 4. Потрійний сенс Біблії в екзегезі Оригена
- ІІ. 1. 5. Буквальне розуміння Біблії богословами Антіохійської школи й Тертуліаном
- ІІ. 1. 6. Знакова природа слова в біблійній герменевтиці Авґустина
- ІІ. 1. 7. Практична екзегетика Іоана Златоуста
- ІІ. 1. 8. Каппадокійський синтез. Духовно-моральні риси екзегези Василія Великого
- ІІ. 1. 9. Головні євангельські чесноти в екзегетичних моделях Єфрема Сирина
- ІІ. 1. 10. Гносеологічна теорія осягнення незбагненності Григорія Ниського
- ІІ. 1. 11. Системна догматика християнського віровчення Іоана Дамаскина
- ІІ. 1. 12. Біблійні алюзії в перекладних повістях і романах
ІІ. 2. Особливості біблійної герменевтики в пам’ятках старокиївської епідиктичної риторики
- ІІ. 2. 1. Формування біблійної герменевтики в оригінальній старокиївській літературі
- ІІ. 2. 2. Фігури контрасту в практичній екзегезі Святого Письма Кирила Туровського
- ІІ. 2. 3. Зразки біблійної ієрофанії у «Слові про Закон і Благодать» Іларіона
- ІІ. 2. 4. Екзегеза Біблії у простій проповіді Луки Жидяти
- ІІ. 2. 5. Морально-практична тема в екзегетичній практиці Феодосія Печерського
- ІІ. 2. 6. Правила сприйняття та розуміння Слова Божого Нестора Печерського як пізнання світу
- ІІ. 2. 7. Агіографічні сюжети у матриці біблійної герменевтики Нестора Печерського
- ІІ. 2. 8. Екзегетичні вкраплення в канонах літописного жанруу
Висновки до другого розділу

Розділ ІІІ. Питання біблійної ноематики та евристики в українській полемічній літературі кінця XVI – початку XVII століть

ІІІ. 1. Біблійна герменевтика українських православних письменників-полемістів
- ІІІ. 1. 1. Структуранти чотирисенсової біблійної герменевтики української полемічної барокової літератури
- ІІІ. 1. 2. Тріадична система знака в структурі біблійної ноематики
- ІІІ. 1. 3. Образи Віри, Надії, Любові в системі чотирисенсової біблійної герменевтики
- ІІІ. 1. 4. Канони тлумачення біблійних текстів
- ІІІ. 1. 5. Біблійна герменевтика в полемічних творах Герасима Смотрицького
- ІІІ. 1. 6. Біблійна герменевтика в давній українсько-литовській літературі
- ІІІ. 1. 7. Шляхи тлумачення Біблії у творах Йова Заліза
- IІІ. 1. 8. Вплив ісихастського вчення на біблійну герменевтику українських православних письменників зламу XVI–XVII століть
ІІІ. 2. Особливості тлумачення Святого Письма у творах українських католицьких письменників-полемістів
- ІІІ. 2. 1. Біблійна герменевтика в полемічних православних, католицьких та протестантських дискурсах
- ІІІ. 2. 2. Екзегетика Петра Скарґи та її вплив на українську літературу
- ІІІ. 2. 3. Екзегетичні вкраплення в полемічному дискурсі Іпатія Потія
Висновки до третього розділу

Розділ ІV. Біблійна герменевтика в українській бароковій літературі

ІV. 1. Почвірна метода тлумачення Святого Письма у творчості українських письменників XVII–XVIII століть
- ІV. 1. 1. Духовність автора як один із головних чинників осягнення Біблії
- ІV. 1. 2. Старозаповітна префігурація новозаповітної історії в бароковій екзегетиці
- IV. 1. 3. Концепт сакральної антропології в структурі біблійної герменевтики українського літературного бароко
- IV. 1. 4. Феноменологічна екзегеза імені Бога в українських барокових текстах
- IV. 1. 5. Теофанічна символіка каменю в екзегетичній практиці українських барокових письменників
- IV. 1. 6. Чотирисенсова метода біблійної герменевтики у творах Дмитра Туптала
ІV. 2. Буквальне розуміння Біблії в українській бароковій літературі
- IV. 2. 1. Наука про вербальну інспірацію Біблії як підґрунтя буквальної методи її тлумачення
- IV. 2. 2. Протестантські маркери в буквальній екзегезі Феофана Прокоповича
ІV. 3. Поетика фігуратизму в літературі українського бароко
- IV. 3. 1. Джерельне підґрунтя алегоричного тлумачення Біблії у творчості Григорія Сковороди
- IV. 3. 2. Людина як універсальний символ життя у системі біблійної герменевтики Григорія Сковороди
- IV. 3. 3. Образ Бога в префігурації Григорія Сковороди
- IV. 3. 4. Біблійна префігурація в екзегетичній системі Григорія Сковороди
Висновки до четвертого розділу